Зарубежная поэзия

...Пожовкле листя падаэ з дерев,
дощ накрапаэ, холодно вночi.
Mенi самотньо зараз i тепер.
Не плачь, не повернусь я, не кричи.
Оcтанiй вогник зникнув навiть.
Остання нiч розтанула, мов сон.
Самотнiсть даве немов камiнь.
I вже у серцi не горить вогонь.
3гадаю нашi зустрiчi у парку,
коли ходили ми по стежкам весняним.
Подарував обручку ти на згадку.
Я думала, що буду лише з ним.
Летiли днi, як журавлi у вирiй.
Кохання наше попливло з водой.
Знайшов другу кохану мiй...

Дождю подобно одиночество. Под вечер
оно от моря - мгле ночной навстречу,
с равнин, что вдалеке и недалече-
восходит к небу, где живёт всегда.
И падает с небес на города.

И моросит в часы людских сомнений,
когда рассвету улицы открыты,
когда два тела в ночи откровений
разочаровано друг другом позабыты,
когда двоим, о ненависть разбитым,
в одной постели спать, борясь с собою:

тогда и льётся одиночество рекою.

Rainer-Maria Rilke

Einsamkeit

Die Einsamkeit ist...

Ночь тайно достаёт из закулисья
твоих волос - забытый солнца свет.
Ты здесь, и это главная из истин,
Спокойнее и тише места нет.

Растёт душа во мне, пока в осколки
дней будних прыгнет, чудно широка:
В ёё рассвете навсегда умолкнет,
едва возникнув, вечности река.


Reiner Maria Rilke

Die Nacht holt heimlich durch des Vorhangs Falten
aus deinem Haar vergeßnen Sonnenschein.
Schau, ich will nichts, als deine Hände halten
und still und gut und voller Frieden sein.

Da wächst...

З лагідним цілунком у твоїх обіймах,
Зміниться миттєво все моє життя,

Якби я хотіла щоб були постійно,
З нами твоя ніжність і любов моя.

Це зігріє серце взимку у негоду.
Захистить від вітру сонячним теплом.

Щоб ми відчували ніжність та турботу....
Мовби нас сховала матір під крилом..\

Очі твої ясні, посмішка чудова..
Серце, що кохає мов у перший раз.

Райдуга над нами різнокольорова.
.Мов благословення дивиться на нас.

Ми відкрили серце, у бажанні ширім..
Кожен це...

Мій соколе ясний, коханий, єдиний,
У цілому світі для мене є ти!
Тяжкою вічністю є ті хвилини,
Коли ми в розлуці, на самоті.

Сонечко сяє, але якось мляво,
Вітер з листочком грає не так.
струмочок дзвінкий біжить не так жваво,
Лише тільки сум в моїх сірих очах.

Погляд твій лагідний, посмішка мила,
Ніжні слова і цілунки твої:
Мов би від сну цілий світ пробудили,
Світ мого серця і думи мої.

Лагідний, ніжний, турботливий милий,
Сильний ,чудовий, веселий такий.
Саме таким я тебе...

Милий мій янголе, добрий, веселий,
Ти підкорив ніжне серце моє..
Ясний мій соколе, сенс мій життєвий,
Погляд що взимку зігріє мене.

Перше побачення,перший цілунок.
Перше серьйозне моє почуття.
В серці колись відшукало притулок
Щоб залишитись на все життя.

Перші, можливо невпевнені, кроки
З чассои сміливі стають і чіткі.
Нам допоможуть пройти світ широкий.
Щоб вірний шлях у життя віднайти.

Любимый мой, ты спишь - сырой, землёй объят,
И заметает снег твою могилу ...
Единственный, ...как я тебя любила -
Жаль, времени волну не откатить назад.

Я без тебя душой на крыльях не парю,
В горах без нас цветёт душистый вереск.
Ажуром папоротник расплескал листву,
И моё сердце в твой "уход" не верит.

В земле - уже пятнадцать диких декабрей
Ты мёрзнешь - я согреть тебя не в силах.
В страданиях, ощущаю всё ясней -
Твой дух мне помогает выжить, милый.

Впервые после долгих...

Bells for John Whiteside’s Daughter
Колокола звонят по дочери Джона Уайтсайд (Элегия)
John Crowe Ransom (1888-1974)

В маленьком теле, как молния быстром,
C изящностью птицы крыла,
Tолько недавно, не верится даже,
Здесь девочка рядом жила.
Что же здесь делают крест и кадило,
Неужто она умерла?
Смерть не спросила, скосила не плача,
И нас поразила она.

Только вчера залетали к нам в окна
Cчастливого смеха звонки –
С тенью своею сражалась под солнцем,
В длину совершая прыжки...

Your love is a subtle knife,
Like a double-edged sword,
Or like a thorn of a Dutch rose…
The magic power of yours
Brings a delightful mental anguish…
Your manners are flirtatious and vampish.
Your eyes… The morning stars, they shine on your visage,
Their light passes through life and death -
Through our existence.
Your lips… Like a forked tongue of a snake
They pierce my soul
And make it shed sweet tears, which you drink
With ecstasy.
Your hair is a golden net,
In which I was...

You cannot stumble when you are abed…
2011