Зарубежные рассказы

pliaj - golubaia, izumrudno iskriashaiasia pod luchami jeltogo shara voda. Pesok melkii i poiot pod nogami. Nad golovoi shelest listvi palm, tihii i slivaushiisia s kajdoi novoi volnoi. Kotorie s zavidnoi chastotoi rasshibautsia o bereg, raz za razom. Nebo visokoe i chistoe, a s moria shparit veter. Kuda nesetsia, sam neznaet, da i vriadli evo eto volnuet. Voobrajenie risuet bestelesnogo cherviaka rasstinuvshegosia po telu zemli. Upav i vzletaia. A voobshe kto ego znaet kakoi on formi, etot...

Have you ever thought why children believe in miracles? Sometime ago every of us was a child. This is a true story of a small boy and a little girl whose dreams came true in the New Year night.

So, once upon a time on the eve of New Year night, the small boy was sitting in his room & reading a book. He read lots of books and this one was about pirates who were searching for the treasures. Those were noble pirates; they robbed only rich people & saved women and children. He imagined himself a...

It’s almost summer but a north wind keeps blowing. Day by day people start to wrap themselves up in warm jackets. Pretend not to be noticing that something is going on in the world.

But not you, you are wondering about such reactions, and slyly smiling behind that people’s back.

You are noticing that for them nature, beauty of existence is no longer interesting. They are living in an optical illusion, abstracting from real life, and living to gain more and more.

It’s half past twelve...

Day by day you are spending time in isolation. You try to extract yourself from routine. However, reality engulfs you; you have no time to be in your own world, a world of peace and freedom where everybody is kind.

You are old enough not to believe in such fairy tales.

But at night time you close your eyes, and a dream takes you far away from reality. It’s like a drug for you, but you cannot stop taking it. You like the feeling of being up in the clouds. But each time it hurts so much to...

What we live in.

Day by day you are spending time in isolation. You try to extract yourself from routine. However, reality engulfs you; you have no time to be in your own world, a world of peace and freedom where everybody is kind.

You are old enough not to believe in such fairy tales. But at night time you close your eyes, and a dream takes you far away from reality. It’s like a drug for you, but you cannot stop taking it. You like the feeling of being up in the clouds. But each time it...

Land of my dream
Day time will supersede the night and so on will continue for many generations. I know that it will stay the same until the moment we are together. I remember each time we spend; it was a moment we actually deserved in our life…

But sometimes you understand how much you love someone when you lost what you had.

My voice was anxious, when I sad “I’m leaving”. My eyes were crying when I looked at you, because at that time, I sow an inevitable end between us. Nothing exists...

Ніч. Світло машин обкрадаючи озирає кімнату, шукаючи чогось цікавого. Нічого особливого не побачивши, швидко тікають, сховавшись за вікна. Цього не може побачити людина, яка спить ніччю. Цей краєвид бачать нічні роздуми людей, які як світло машин: то з’являються, то зникають.

Саме в одну з таких ночей, дивлячись у стелю, про щось думала дівчина. Вона вже давно не може спати ночами: її думки не відпускають в вигаданий світ сону.

Ця дівчина ніколи не була частиною цього світу. Її ніхто...

The sand under the feet was moist and cooled bare soles. Waves moved on a beach with the next second join again the great ocean. A cold northern breeze pinched the skin and tousled the hair from time to time. The sun has almost disappeared beyond the skyline, left only a thin crimson line, which like an arrow pieced the distant sky. In that tardy hour the ocean begins to stir, to move, as if somebody has disturbed it, the grey mass of water was raging and rolling. The gale was approaching. Rain...

- Синочку мій любий, не плач, зараз я тобі заспіваю мій солоденький, ось так, - молода жінка лагідно посміхаючись вкутала дитину і присіла колихаючи біля вікна. Немовля заспокоїлося, притихло в теплих материних обіймах, прислухаючись до тихої сумної пісні. Раптом двері з вулиці хтось рвонув і різко брязнув ними по розшатаним одвіркам.

- Катерино, Катю, де ти? - пролунав по хаті різкий чоловічий голос. Відчинилися двері і в кімнату вбіг розхристаний Василь. Дитина заплакала

- Чого ти кричиш...

Я тебе відчуваю… на дотик… Холодний, зі скляними, порожніми очима, тоненькими пальчиками музиканта, акуратним манікюром, в білій сорочці, начищеному взутті… Випрасуваний, чистенький… Від тебе злегка повіває ароматом польових квітів та кориці… Хм… Дивне все ж таки поєднання… Очі голубі… Як плесо води у озерці біля якого я так часто люблю прогулюватись. Знаєш як називають голубі очі?.. В них справді можна втопитись… Чи захлинутись, ковтаючи спраглими вустами таку жадану голубизну… Довгі, чорні...