Серединка

Вот уж лето- повезло,
Шпарит солнце нам на зло.
Все пеняли мы на тучи,
Солнце нынче жарче,жгуче.

На песок ногой не ступишь,
Волдыри скорей получишь.
Коли тень в жару не ценишь,
В море все равно облезешь.

Соль с жарой -гремучей яду,
Лучше я в тенечек сяду.
Вечерочка я дождусь,
В море тихом окунусь.

И течение ,нынче,греет,
Тело долго не немеет.
Вообщем,с вечером дружу,
Днем под крышей я сижу.

Я смотрю,там вам не сладко,
Вам дожди вредят порядком.
То Зеленых право тешит...

Серед голої пустелі,
Де й травинка не росте
Встав оплот госпітальєрів –
Замок Крак де Шевальє.

Там живуть відважні люди –
Славні рицарі Христа -
Поважають їх усюди
Й феодали, і міста.

Горді воїни-монахи –
Вірні Господа сини
Не бояться ні Аллаха,
Ні самого Сатани.

І ніхто не міг пробитись
Через товщу древніх стін,
Аж прийшов до них із військом
Сам султан Салах ад-Дін.

«Гей, здавайтесь, християни! –
Сильна армія моя,
А за це в ім’я Аллаха
Я дарую Вам життя!»

Не...

Посадили, суки, в будку,
Привязали цепь на шею,
Мать не зря мне говорила,
Когда сиська была медом,
Не ходи ты к этим людям,
Что с них взять, двуногих гадов,
Ну а мы, щенки слепые,
Кто ж нас спросит, волков вшивых,
Только пендель рефлекторный –
Вам под хвост или в бочину?
Не до сказочек теперь,
Жизнь собачья – вечный подвиг.
Не забуду мать родную.


Ляпсус второй

Я выкидыш города – воробей,
Божья тварь на содержаньи подачек
С мусорных пастбищ.
Это мой город...

Паутинка к паутинке как магнитик тянется
Узел вяжет по старинке и в тенёчке прячется
Бабье лето счастье где-то в тихом солнце пышет
Лучник меток его метод вольно в поле дышит…
•
Серединка сентября гармонирует не зря
Благозвучие мелодий воздымает ноткой ЛЯ
Две песчинки в поединке как шальные скачут
Спляшут в поле завихринки на финале скачек…
•
Комары в ядре картинки вновь ботинки прячут
Живописца кисть щетинкой их следы замажет
Бабьим летом в разноцвете мир желаний крутится
Пусть с...

Коли пустий, коли тебе немає,
Коли немов розсіялось тонке,
Не місце відчаю – таке в житті буває –
Не бійсь, ти віднайдеш своє, людське...

Але не серед інших чоловіків.
Ти йди туди – за соціуму край,
Серед дерев і квітів знайдеш ліки,
Лиш сядь, і в себе двері відчиняй.

Впусти туди спочатку першой тишу,–
То спокій, ніби мовчазне буття,
Але, прислухавшись, ти розпізнаєш риси,
Бо сповнена вона завжди життя.

Там десь струмок, хоч вдалині, а чути,
Напийсь із нього...

Без надії - сподіваюсь!

Гетьте, думи, ви хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?

Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!

Я на вбогім сумнім перелозі
Буду сіять барвисті квітки,
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльози гіркі.

І від сліз тих гарячих розтане
Та кора льодовая, міцна,
Може, квіти зійдуть - і настане...

Крізь туман, і крізь сон,
до мене долітало
Наче спів, наче дзвін
Серед ночі
Дівчатко співала

Тихесенько, сама собі
Дівчатко співала
Себе колисала

Божеволію… - подумав собі
А чарівний голос її
Наче спів, наче дзвін
Серед ночі летів
Дівчатко співала

Я заплющив очі свої
і став слухати
…
До сонця , до Волі
Лишилось так мало
Співала дівчинка вночі

Світало
Світало

О Сітро, владчице, силу свою
Зішли й купцеві, й лихварю,
У ніжки твої низенько поклоняться
І вівтарю твоєму блаженно помоляться.
Прибічники твої най величать тебе,
Бо кожному даєш прекрасне ти лице.
Вони ж у віддяку мереживом сірим
Плетуть собі долю без горя і біди.
Чого ж тобі треба від мене, богине,
Най краще відчую гіркого полину.
Не знаю й не хочу я знати тебе,
Знання це смертельне, бо душу уб'є,
Най краще відчую гіркого полину.
До шляху пізнання твоєї науки
Ні разу не...

З часом птахи підростають,
Маму з татом покидають.
Та летять в далекий край,
Щоб знайти там тихий гай.

Щоб гніздо своє створити,
Та з любов’ю час цей жити.

Так і ти, моя сестра,
Поки в серці є весна,
Своє гніздечко зів’єш,
В дітях щастячко знайдеш.

Чоловік у тебе скеля.
Вітер підійме пустеля,
Скриє сонце, дощ піде,
Але він у тебе є!

В боротьбу за Боже слово,
Він піде на все готовий.
Не зламається, не згине,
Якщо серце в вас єдине!

Тож живіть серед птахів,
Чим вас Бог...

Кот гуляет по карнизу,
Смотрит кот на облака.
Он проныра, он подлиза
И любитель молока.

А на небе рыбок варят,
Вкусных рыбок, посмотри!
Проплывают в белом паре
Чебаки и пескари.

Ходят стаями сардинки,
С плавниками и хвостом,
А над ними в серединке
Шевелит усами сом.

Котик скушать рыбок метит,
Котик смотрит не дыша,
Только вдруг случайный ветер
Всю уху перемешал.

Распугал сардинок стаю,
Съел сома и чебака.
Ррраз, и рыбный суп растаял.
Превратившись в облака.
20.08...