Contra

Без надії - сподіваюсь!

Гетьте, думи, ви хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?

Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!

Я на вбогім сумнім перелозі
Буду сіять барвисті квітки,
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльози гіркі.

І від сліз тих гарячих розтане
Та кора льодовая, міцна,
Може, квіти зійдуть - і настане...

корабельная палуба
среди гибельной пучины моря
от борта до борта
пространство жизни
так мало



* * *

я запутался во времени
потерял счет дням
время стало бесконечным
и неисчерпаемым
вдалеке от дома
только я и бог
и больше нет никого
бескрайнее одиночество



ЭДЕМ ТВОЕГО ИМЕНИ

возвращаюсь в тебя из морей
после стольких сует и скитаний
приношу одиночество дней
и прощенье любви и сиротства
в надежде что вновь оживет
в тебе и во мне судоходство...