Було

Змей был хитрее всех, подлец,
Ну, очень хитрожоп,
И ловко к женщине подлез
Смышлёный эфиоп,

А может благородный мавр
Или иной арап.
Но был охочий этот враль
До обнажённых баб.

К ней подползая с головы,
В ушко шептал нахал:
Единственная, только вы…
Ну, в этом гад не врал.

В раю в тот первобытный век,
Над пропастью во ржи,
Ещё один был человек,
Хоть голый, но мужик.

Породой женщина сильна,
Но обожает лесть,
Фужер хорошего вина
И вкусненько поесть.

А пьяных ягод над...

Шаиргуль - твое имя, как песня,
Шаиргуль - ничего нет чудесней.
Словно шарик катаешь во рту
Шаиргуль, Шаиргуль, Шаиргуль.

Шаиргуль - на весь мир прокричать,
Шаиргуль - по ночам ей на ушко шептать
Это имя волшебно - спасет от всех бурь.
Шаиргуль, Шаиргуль, Шаиргуль!

Шаиргуль – водопады на горной реке,
Шаиргуль – эдельвейс на высокой скале,
Я палатку поставлю, а речка: «буль-буль»
Шаиргуль, Шаиргуль, Шаиргуль!

Когда отдых в московской квартире найду,
И шагами от стенки до стенки...

Я, верно, вовсе не поэт,
скорее, просто графоман,
люблю на праздник винегрет
и лимонад, чтоб не был пьян.
Не аноним, не грубый клон
(я просто не приемлю мат),
в стихах совсем не эталон,
но не беру ходы назад.
"Чин-чин! Буль-буль!" когда писал,
был в Новогодней мишуре,
сейчас я капельку устал,
и связь мешает веб-игре.
Но всё равно своим друзьям
я неизменно рад! Ещё
могу сказать, что только сам
подставлю при нужде плечо.
Стихи... Да Бог за них Судья,
пишу не выспренне вполне.
И...

Не кажіть дурниці,
Краще - гей, заждіть -
Хлібом-сіллю жниці
Правду освятіть.
Квіти коло хати,
Гуси на ставку -
Україна-мати
Ніби у раю…
Та в лиху годину
Вітер сновигав -
Клав у домовину,
З мертвих піднімав…
І коли полями
Спалахи зорі
Жито цілували
Рідної землі -
То були махновці,
То була війна -
Українські ночі -
Хижий птах літа…
Думи невеселі,
Вітерець гуля,
Ходить по пустелі -
Журиться земля…
Та Махно завзятий
Вірить, що народ
(Годі вже чекати)
Зробить першим крок...

Где то на Сейшелах сохнут пальмы после урагана под ветрами.
Были острова когда то раем с самыми запретными плодами.

Черепахи помнят дни былые, благодать ушедшей в воду суши.
Соловьи буль буль звенят в трактире,какду кричат, тревожа души.

За мулаткой шлейф летит ванили, и креольский слышится распев,
Сколько лет вы здесь бы не прожили, не испить малиновый рассвет

Неможливо спинити час.
Ми не в силах його спинити.
Та він може спинити нас,
у безмежжі своїм втопити.

Не пустити в майбутній день,
на вчорашній струні лишити,
щоб під звуки старих пісень
ми ніщо не могли змінити.

Щоб ми вранці були такі ж,
як і вісім годин до того.
Не мудріше і не сміливіш,
не навчившись чогось нового.

Не знайшовши свою мету.
Не відкривши потрібні двері.
Залишивши любов святу
існувати лише на папері...

Не можливо спинити час.
Загубитися в часі можна...

Тик-так- мерно движутся минуты.
Трык -тресь рвется сердце уже сутки.
Бух-бом отдается боль в затылке.
Глык-буль пьяный муж с кривой ухмылкой.
Ух-ах жизнь наклонною несется.
Мяу-мур -лапой в двери кот сребется.
Дзинь-трень льется в сон звук смс-ки.
Плюх-плях грязи в душу с болью вместе.
Кап-кап - в ванной кран последней точкой.
Бжик -вжи нервы пилит на кусочки...

Забываюсь тяжким сном,
Завтра еду я в дурдом.

Ти пішов, ти забра все з собою,
Все забрав, що пізнали ми разом,
Мені залишив лиш те,
Що гірким зветься словом "зрада".
Рвав троянди з моєї душі
На заході сонця був ти з другою,
Ті троянди тримала вона у руці,
Й на світанку була із тобою.
Ти навіть не знаєш, що ти накоїв,
Юність, закоханість звів,
Повінчав ти навіки мене з журбою,
Але не зкував з нею, ні!

Грався з чубом вітерець –
Кум до Кума навострився:
Взяв духмяний папірець
(В день на ньому перцем грівся),
З діжки смачний огурець
(Смак до нього причепився)
Дошкуляє зміст увесь,
Наче кращій шмат гостинця?!
У гостинці є й млинець,
Пляшка теплої горілки,
Як козацький молодець,
Кум з’являється у хвіртки:
Здоровенькі Вам були –
Кум до хати поклонився,
Де кума сопить завжди –
Та заходь, от! зупинився…
Вже в передній, вліз в сінці,
Той же час – перехрестився,
Й Кум лежить...

Тож – мне доповідач підстави
(Як пальцем водить у воді),
Що в світі най болючі справи
Весь пил здіймають до гори?!
Він розпочав розбір польотів
(Зійшлось зібрання, круг голів),
Там всі були… і ті хто проти
Всіх профспілкових брехунів…
Як гак без крил стоїть в куточку
(Неначе бідний волонтер)
Наш дід Стецько – з якого ж рочку
Він заповняє цей партер?!
Йому ж доведено зі справи,
Що є пияка й дебошир,
Й запаморочливі ознаки –
Він тут не наш громадянин?!
- Ціленький день...