Кохання

Наді мною мерехтів теплий, налитий пахощами садів, травень. Поряд сиділа майже нечутна тиша і з ніжністю дивилася на мене, як рідна мати. Мені було сумно. Я ніяк не міг відшукати в собі причину цього пригнічую чого стану. Серце інколи зойкало від колючого болю і затамовувало подих.

Я сидів на ганку не рухаючись, думки ніяк не могли дійти згоди, вони хаотично рухалися перескакуючи одна через одну і обірвавшись зникали у просторі. Всі запитання які народжувалися ставали риторичними, чим...

Вона зайшла до під’їзду і важко прихилилась до стіни. Нарешті вона майже вдома. Ще кілька кроків і відчує тепло своєї подушки. Вона ридатиме в неї до ранку. А вранці збереться й піде на пари, наче нічого не сталося. Вона не хоче, щоб він дізнався, що вона страждає.

Або вона піде до найближчого бару і нап’ється дешевого вина. Ні... Так низько вона не впаде. Через нього, негідника, - напиватися? Пекла жага помсти. Такої, щоб на все життя запам’ятав! Краще вже померти. О! Гарна ідея. Тільки як...

Вітер тихо пройшовся по даху будинку рознісши пил здається столітньої давньості, місто завмерло в полуденну спеку на вулиці зрід видно було людей які поспішали, митушилися аби тільки заховатися від сонячних променів випікаючи кожну живу клітину планети. Хмари бігли за обрій не дивлячись в низ, розкривши наповну свої крила; вітер тихо і ніжно лелів її нужну шкіру і почервонівші очі від десятка слізних ночей, з даху багато поверхівки було видно всю красу міста гори які зеленими стінами оточили...

Квітів люди не шкодують. З легкістю руки вони їх зривають, топчуть їхні руки і йдуть далі, навіть не оглянувшись. І зовсім не важливо, що квіти згодом помруть на їхньому підвіконні. Це вже нікого не цікавить. Невже їм приємно дивитись, як погибають інші? Люди не вміють цінувати красу, так само, як не вміють цінувати все що мають.

Жила на світі одна квіточка. Її багато разів зривали, топтали, ненавиділи, але вона виживала. Та одного разу ця квітка обмерзла на морозі. Всі вже були покинули...

Спливає краплинами дощу моє життя по запиленому склу долі. Не мрію, не думаю, не чекаю. Барви радості злились у сіру тінь таємниці.

Сірими стали дні і непроглядно темними ночі. Твій образ вдень чужий, а вночі невідомий. Тільки стогін і шепіт, тільки збудження і бажання стати одним цілим.

Лише бажання; не кохання, не пристрасть, а бажання. Таке невідоме і просте, без якого нас не існує. Не існує нашого життя, у якого тепер одне ім`я – ми. Але нас не повинно бути і розривається серце і миттю...

Згиньте, прокляті думки, покиньте мене на мить. Дозвольте увійти в унісон, закритися у своєму казковому світі. Просто побути на самоті, без зайвих облич. Щось непокоїть? Запитаю сама у себе, а у відповідь – бездонна тиша.

Минуле завжди є і буде. Не почнеш нічого з нового аркуша, його видають тільки один під розписку. Залишаться мільйони недосказаних слів. Помилки навчатимуть робити правильний вибір. За колишнім сумуємо, пускаємо гіркі сльози та дивний сміх. Гучність зашкалює всі децибели. За...

Как-то в Рождество гостил Фёдор Агапов в деревушке Соломатово у сестры Татьяны. Встретил там юную жёнку Игната Дергалёва Матрёну, большеглазую, нежноликую, умевшую вести непринуждённый разговор с таким милым хохлацким акцентом, что с того необыкновенного дня и плавилось в сладкой боли потрясённое Фёдорово сердце. Только вечер один был с нею рядом на соседской пирушке и до самой весны помнил её ласкающие взоры, будто искрами осыпающие его душу, помнил её мимолётную улыбку на подвижных припухлых...

В новый век информационных технологий проще хранить любую информацию, когда разваливался «совок» видеомагнитофон был самым модным атрибутом. В конце 80-х многие предприимчивые деятели заработали на видео-прокатах немалые деньги. Но видеокамера в те времена была очень дорогостоящей игрушкой, равно как и компак-диск проигрыватели были у очень припакованных людей. Помню, мой однаклассник Юра Кохан, заимел себе отечественный CD-проигрыватель «Вега» и у него было только три компакт-диска, т.к. они...

Стасис Брынза предупреждает: если кто-либо узнал в персонаже самого себя, то это не что иное, как наваждение, мистика. Наши люди этим не занимаются, а если кто и занимается, то это – внедрённые агенты Госдепа. И вообще…

Библиотека коррупционера

ГРАДОНАЧАЛЬНИК и ПРОСТИТУТКИ или МЭР и ПУТАНЫ
Самая современная комедия

Действующие лица: Градоначальник (мэр) - Шармута Павел Борисович.

Жена мэра – Феодора Поликарповна.
Секретарь - Проныра Иннокентий Абрамович (Кеша)
Нач. полиции...