Згадки

Вийшов з жінкою гуляти
Гриць – кудрявий молодець,
Йшли у кисні попірнати
Через хащі – навпростець…
Друг до друга зазіхати
Й є можливість для душі
Все, що думаєш сказати,
В межах рідної сім’ї…
- Капелюшок твій дірявий,
Й каже Грицю на тропі,
Не сподобався вид млявий,
Не до вподоби від мені…
- Не тороч сезонний графік,
Так жіночий шик гласить,
Що ж мені – горілки ящик
Час на голові носить?!
…попірнали й пострибали,
Вже й назад до хат пішли,
Міжрядкове все згадали,
Далі ж...

Он сміються в Україні
На гібридів схожі свині.
Смiха свято в зубожінні,
Як колись, так і понині,
Все шукають, хто в тім винний,
Та чомусь не всі єдині,
Від всієї мішанини,
Не залишилось в помині,
Згадки вже про те від нині
На віки віків заміни.
Тих веселощів мінливість,
З жахом там на карантині,
Покладе у домовину,
Хворих з кожної родини.
Не жаліють і дитини,
Що сидить саме під тином.
Батько на війні загинув,
Мати в наймах, десь в долині,
Дід і баба від...

Квятковская Людмила
Была девчонкой «в теле».
А пацанва любила
Лишь тощеньких девчат.
На Люсю – ноль вниманья,
Все сквозь нее глядели...
Из будущего видно:
Не девочка, а клад.

Отзывчива, сердечна,
Умна и без заскоков.
Готова сделать в дружбе
Навстречу первый шаг.
А юность так беспечна...
Хоть кто-то у истоков
Формированья душ бы
Сказал бы:
-- Надо так... –

Была бы дружба с Люсей
Квятковской мне подарком.
Но я был не умнее
Всех прочих, а глупей...
Была б, наверно, лучшей...

Стікають солоні краплі по щоках

Ти де? Ти де? Ти де?

Життя немає у моїх очах

Нема тебе. Нема тебе. Нема тебе.
А серце б’ється сильно-сильно

Не знає ще, не знає все…

Я обманула, щоб пожило ще

Ти де? Ти де? Ти де?
Чашка кави з ваніллю на двох

Тепер моя, лише моя

І пачка Marlboro, як згадка, ох…

Вже не твоя. Вже не твоя. Вже не твоя.
А я і далі слухаю Бітлів…

Та вже не пишу СМС тобі…

Не питаю: «Як ти зумів?». Навіщо?

Let it be. Let it be. Let it be.

...Пожовкле листя падаэ з дерев,
дощ накрапаэ, холодно вночi.
Mенi самотньо зараз i тепер.
Не плачь, не повернусь я, не кричи.
Оcтанiй вогник зникнув навiть.
Остання нiч розтанула, мов сон.
Самотнiсть даве немов камiнь.
I вже у серцi не горить вогонь.
3гадаю нашi зустрiчi у парку,
коли ходили ми по стежкам весняним.
Подарував обручку ти на згадку.
Я думала, що буду лише з ним.
Летiли днi, як журавлi у вирiй.
Кохання наше попливло з водой.
Знайшов другу кохану мiй...