В, на краю квiтень

Он сміються в Україні
На гібридів схожі свині.
Смiха свято в зубожінні,
Як колись, так і понині,
Все шукають, хто в тім винний,
Та чомусь не всі єдині,
Від всієї мішанини,
Не залишилось в помині,
Згадки вже про те від нині
На віки віків заміни.
Тих веселощів мінливість,
З жахом там на карантині,
Покладе у домовину,
Хворих з кожної родини.
Не жаліють і дитини,
Що сидить саме під тином.
Батько на війні загинув,
Мати в наймах, десь в долині,
Дід і баба від вакцини,
Вже сконали без причини,