Зарубежная поэзия

Красивые стихи про Зарубежная поэзия на различные темы: о любви, стихи поздравления, короткие стихи, для детей и многие другие вы найдете в ленте поэтических публикаций нашего сайта.

Какие стихи вы предпочитаете?

Результаты Выберите свой вариант ответа.
После этого появится результат.
Стихи в Telegram

Занурення у тебе. Завороження.
Замріяння. Задивлення. Безсоння.
Пробудження. Прозріння. Розтривоження.
Безмежність миті. Вічності безодня.

Наповнення тобою. Насолодження.
Розпалення жагою. Розгорання.
Єднання. Пізнання. Нове народження.
Окрилення. Осяяння. КОХАННЯ.

Твій шлях перетинається з любов’ю.
Твій шлях перетинається з вогнем.
Мій шлях перетинається з тобою…
Ми разом той вогонь в душі несем!

Твоя любов – магічна квітка лотос.
Моя любов – лілеї ніжний цвіт.
Мій явлений міраж, твій хитрий голос
притягує мене, немов магніт!..

Мене гіпнотизуєш ти словами,
тебе ж зманила чарами очей.
І ніби струм проходить поміж нами,
розпалює жагу п’янких ночей…

І в серці тої пристрасті – без міри,
немов у грудях дикий сонця жар…
І ми під звуки...

Зміряли небо мої кроки,
торкались неземних орбіт.
І я дивилась на цей світ,
не відкривавши жодне око.

Правічне плетиво зірок
я у руках своїх тримала,
у сферах неземних літала,
в астральний кидалась танок.

Тремтіло небо під ногами...
Котилась м'ячиком Земля,
але до Сонця-короля
її прикуто ланцюгами.

Сатурна кільце золоте
я на свій пальчик приміряла,
комету за хвоста тримала
і забувала вмить про те,
що ще земне життя я мала...

Прийшов кум до кума - бу_бу_бу!
Там і засидівся - буль_буль_буль!
Забіжала жінка - гав_гав_гав!
Додому підтупцем - тьоп_тьоп_тьоп!

I haven't returned
From my past
Like from the barren garden,
Submerging into
Wetness of leaffall.

Escaped the dark sunsets
Seeing the threads of new sunrise
Still, my leaffall
Lives in the past.

Falling sick with the sudden worry
I'm sadden with the look of Autum.
Waked away by a forgotten road
Keeping no offense in my soul.

To the past,
To the fog of forlorn,
I would turn the blind eye,
Rising in front of
Havenly candles.

It's alright with me as long as you are by
my side,
Talk or just say nothing, I don't mind your
looks never lie.

I was always on the run, finding out what
I was looking for and
I was always insecure, just until I found

Words often don't come easy, I never loved
to show you the inside of me oh no my

You were always patience, dragging out
what I tried to hide

I was always on the run, finding out what
I was looking for and
I was always insecure, just until I found...

Ніч. Темно.
Зачиняв кацап своє вікно…
Піч. Тепло.
Кумач свій пхає під стегно…
Свічка. Скло.
Світло вимикає заодно…
Річка. Вапно.
Стовпи кордонні наведено…

Зір. Вікно.
Хохол заглядає крізь більмо…
Лаз. Темно.
Свій ліхтар кидає на вапно…
Газ. Сільпо.
Хутко натягає через дно…
Глас. Діньмо.
Злий кацап лається у вікно…

Світ. Будьмо.
Кацап хохлу все ще про одно…
Пінь. Ярмо.
Втирають очі братки його…
Линь. Вино.
Річка рветься як гниле рядно…
Русь. Давно.
Слов’янське усе...

Напівоберту так приваблива;
Кидав потайки погляд скрадливо,
Мить недовгую очі дихали
Тою вродою; було тихо так…

Сонця промені позолотою
Устеляли їй коси шовкові,
Вії довгії, шкіру ніжную;
Схаменувся, та було пізно вже…

Спопелила, пітьму розвіяла;
Підкорили мене ті віяла,
Ті долоні, маленькі ніженьки,
Темних очей солодкі вишеньки…

І не стало десь мого спокою;
Відчуваю, лечу в глибокую
Нескінченную прірву мріяти
Про взаємність… і що тут вдіяти?..

Над світом сходе зірка не одна;
Їх дві, і кожна з них самолюбива.
По-перше, зірка Сили – то війна.
Та є ще зірка Права – слова сила.

Безжальні промені у кожної із них.
Одна усе спустошити лиш хоче,
За слабкість – вбити, за супротив тих,
Хто не скоривсь їй, в люті спопелити!

Та інша теж глуха до нарікання.
До того ж, ще й сліпая від природи.
У неї лиш одне бажання:
Щоб все було, як їй лиш до вподоби.

Коли над нами сила – то біда;
Кайдани й батоги – то її слуги...

Ні віри... ні надії... ні любові...
Навіщо мені світ тоді під ноги?..
Навіщо п’єдистали мармурові?
Не хочу я... нічого я не хочу.

Непізнаний, незнаний, невідомий,
З пустелею в очах, із камнем в грудях,
Не можу ворухнутись я від втоми,
Нема коштовного нічого в думах...

Ні мрії... ні амбітності... ні сили
Чогось палкого раптом побажати.
Саме себе нездійснене простило,
І зникло, щоб в мені не сумувати...

Не перший, не середній, не останній,
Плеканець невибагливої...

Воспользуйтесь поиском, в случае, если найденной информации по теме Зарубежная поэзия вам оказалось не достаточно.