Зірка миру

Над світом сходе зірка не одна;
Їх дві, і кожна з них самолюбива.
По-перше, зірка Сили – то війна.
Та є ще зірка Права – слова сила.

Безжальні промені у кожної із них.
Одна усе спустошити лиш хоче,
За слабкість – вбити, за супротив тих,
Хто не скоривсь їй, в люті спопелити!

Та інша теж глуха до нарікання.
До того ж, ще й сліпая від природи.
У неї лиш одне бажання:
Щоб все було, як їй лиш до вподоби.

Коли над нами сила – то біда;
Кайдани й батоги – то її слуги.
Та право теж засліплене бува,
Воно, собой упите, правду губе...

Та все ніяк не вирішимо ми,
Яка із цих зірок нам більш важлива;
Хто має силу, тому право – пил,
Хто має право, той карає силу.

І вихід тут один – їх зіштовхнути!
Щоб Сила й Право злились у світило.
Щоб сила лиш по праву могла бути,
І сяяла одна лиш зірка Миру!