Как йог на углях

Пробачь мене,
пробачь і тримай образ,
це те що все колись мене.
І кожен місяц,знову нова сварка,
я знаю - я тебе не варта.
Знай такого не прощають,
ніхто не всилах це зробить.
Я довго памятатиму і ще
твої бездонні і безмежні очі,
ту посмішку що всім дає життя.
Тобі я може вже набридла,
збираю речі - йду я у ночі.
Я ще недовго буду дихати коханням,
тим що навкруги,тим що ще живе.
Я довго памятатиму ті миті
радості,кохання,сльози щастя.
Я не забуду нізащо в житті,
ті теплі руки,те...

Наше время. Франкфурт-на-Майне.
Три часа. Ночь. Город спит.
Тишина. Вроде все спокойно.
Только душно. Жара стоит.

Это лето выдалось жарким.
Так уж не было двести лет.
И рассказ этот будет ярким,
Ибо полон он жизненных бед.

Сколько лет город жил спокойно?
Сколько лет он не знал войны…
Все тихо пока. И невольно
Мы уверены, что правы.


ЭПИЗОД 1

Две маленькие девочки лет десяти –
Сара и Майя, и их щенок Джек
Шли на заброшенную ферму и по пути
Смеялись и менялись обертками...

Мов грім з небес ясних,
Кохання в серце увірвалося.

Я у полоні почуттів своїх.
І досі не збагну, що сталося…

На крилах янгола летить воно,
Мов рятівне благословення,

Цього шукало серденько давно.
Даруючи мені натхнення.

Воно прийшло у серце назавжди,
І сповило його мов ненька.

І додало в моє життя краси,
І надало наснаги в сьогоденні.

Серденько прийми кохання,
Теплий промінь почуттів.

Виконай мое бажання,
Дай натхнення у житті.

Для єдиної людини,
Серед всіх, що на землі.

Ти відкрий свої світлини,
Своє бачення краси.

І у жодному щоб разі
Не наважився ніхто.

Знищити цей світ прекрасний.
І спаплюжити його.

Серденько прийми кохання,
Найпалкіше на землі.

Виконай мое бажання,
З теплим промінцем весни.

Читающий судьбы блуждает в забвении блюд,
Которые сами не знают, так кто же их съест.
Молчанье, беспечность, ушедшие в даль имена,
Стена, за которой пустырь и пути в осознание сна.

Пути за которой..., но тих, невостребован нож,
Входящий как в масло в подобия сотканных цифр,
В запутанный кокон сплетений углов и молитв,
Не дышащих мантр на вселенском ветру впопыхах,
Боясь - не удастся прочесть их простые слога.
Планеты застынут в боязни спугнуть стаи звезд -
Момент озаренья, в холодных...

Я кохання дарую тобі,
Я у цьому тобі зізнаюся.

Почуття, що у серці моїм
І своїх почуттів не боюся.

Виникають вони навесні,
Моє серце вони сповівають.

Я присвячую цьому пісні
Вони душу мою надихають.

Я кохання дарую тобі.
Його ніжність і щиру красу.

Почуття, що єднає світи
І людей які вірні йому.

Я кохання дарую тобі.
І зі шляху цього не зійду

І я знаю, ти віриш мені
Що з тобою я долю знайду

Привид втраченого кохання
Не руйнуй більш житття моє!

Ти навіяв мені сподівання,
Вони з розуму зводять мене.

Привид втраченого кохання
Я благаю дай спокій мені!

Не народжуй у серці бажання,
Заспокой мої мрії і сни.

Привид втраченої свободи
Моє серце від чар зв ільни,

Прожени вітер болю холодний,
Щоб нарешті біль відступив.

Ти залиш мені мою гідність
Ти звільнися нарешті сам/

Ти із серця мого зникни.
Щоб сліз не лишилось там.

Я не зможу цього самотужки
Надто...

Вот идёт пустота по углам
И не нам до неё достучаться ,
Рвётся чья-то душа пополам ,
На часах уже двадцать…

Он уже не пришёл , не придёт ,
Не тревожь свою сердца обитель ,
Как растаявший след , самолёт
Улетевший в полёт небожитель…



Смотрю на мир и думаю о вере,
Куда идём мы и чего нам ждать .
Как изменился мир за десять лет тех еле
И нанотехнологий не узнать …

А что ещё лет будет через двадцать,
Ведь от природы мы совсем уйдём ,
А где гармония с планетой состязаться...

Как хочется чего-то… а чего?
Махнуть на Родину, а денег – ни копейки…
Как хочется пригреться о тепло
Чужой души… из клетки канарейки…
Как хочется помочь и превозмочь,
Как хочется забыть долги и боли,
Как хочется уж больше не толочь
Себя в ступе, играя вечно роли…
Как хочется в безбрежные цветы
Упасть душой, взгляд устремляя к небу,
Как хочется и в старости любви
И крынку молока к ржаному хлебу…
Как хочется иллюзии большой,
Где смерть лишь в старости ворота открывает,
И обрести в...

Вас!
И нас!
И всех отчасти!
По отдельности и в общем!
С Новым Годом! В смысле - счастьем!
С новым счастьем! То есть, вот с чем:
С новой крышей! С новым домом!
С новым блином! С новым комом!
С новой правдой! С новым сном!
С новой стопкой кверху дном!
С новым делом! С новым словом!
Рыболовов - с новым клевом!
Карьеристов - с новым чином!
Маму с папой - с новым сыном!
Лесорубов - с новой рощей!
Новых зятей - с новой тещей!
Новых русских - с новой тачкой!
С новой...