Думки

Орденами в ряд увешан, как свининою копчёной,
Аксельбантами потешен – перегаром обреченный,
Морду пудрою припудрит, нам мозги опять запудрит –
И с утра до вечера - вновь пихает речи нам!

Образ твой недвижимый
Мухами засиженный,
По холсту написанный –
Кошками описаный.
Позабытый - проклятый,
Без закуски пропитый,
Сбросив память ратную –
Голью перекатною.
Флагом бы Андреевским,
Хрясь - по харе вереском,
По ушам дубиною –
Чтоб не гнули спины мы!
Да по заду палкою...

Так, я не пишу давно вершів,
Чому? Напевно болю було мало,
тепер, так вистачить цого,
напевно, кожному б на цій землі роздала.
Моя любов така примхлива діва,
Від неї я літаю наче птах,
а то ось так болить десь зліва,
Та люди кажуть, що це страх.
В моїх очах немає радостї, Вона,
кудись поділась, може і втекла.
Годинами дивлюсь на небо,
там хмаринки,
Та ім так холодно самим,
Я розумію іх , бо часто, на одинці
я залишаюсь з світом що німий.
Так,є кохання, воно – моє диво,
Та...

Зимушка вольная, природа раздольная,
Снега замели ковыли,
Вон – лунница мёрзлая, изморозь звонкая,
Метелица гладит следы…
Вьюга приметная, дорога вольготная,
Путник магистральной версты,
Шубка добротная, поездка комфортная,
Вот – тройка лихая в пути…
Думка пригожая да песня народная,
Муза в объятия неси,
Люба прекрасная, ох, Любочка страстная,
Вон – ждёт нас приют у печи…
Правда житейская да слава армейская,
Оправа печальной слезы,
Улица здешняя и молодость вешняя,
Вот – память...

Квятковская Людмила
Была девчонкой «в теле».
А пацанва любила
Лишь тощеньких девчат.
На Люсю – ноль вниманья,
Все сквозь нее глядели...
Из будущего видно:
Не девочка, а клад.

Отзывчива, сердечна,
Умна и без заскоков.
Готова сделать в дружбе
Навстречу первый шаг.
А юность так беспечна...
Хоть кто-то у истоков
Формированья душ бы
Сказал бы:
-- Надо так... –

Была бы дружба с Люсей
Квятковской мне подарком.
Но я был не умнее
Всех прочих, а глупей...
Была б, наверно, лучшей...

Тетивой в вибрации
Нерв дрожит в руке.
Смуты в вариации,
Мысли в тупике.

В пустоту заброшена
Жизнь...плетется тень,
Думками скукожена
В сумрак...Гаснет день...

Ситечком дырявым
Сеет тень себя,
Пальчиком корявым
Раны теребя...

Недостатков кучку
Осудила всю,
К идеалу ручку
протянув свою.

...В иллюзорном зеркале
Идеала свет,
Наделяя мерками,
Прочит ложный след...

Weekend – це як святкова вдача,
Кум зібрався у культпросвєт…,
Хоч у нього є гарненька дача,
Й хотів він новий тет-а-тет…
Шановний у зоопарк здійнявся,
Та й трохи грошей прихопив,
До дружбана сію мить піднявся,
Той зразу ж стопочку налив…
Закусили та й з собою взяли:
Ковбаски, сала, мутний злив,
До завєдєння допішкували,
Ось вам і мавпа, ось трактир…
Чаркою у хміль мерщій хильнули,
Піднявся пристрасний порив,
Кругом раз, навколо, зазирнули,
Який ландшафт (без матюків)?!
Десь...

Це трапилось весною:
Зустрілись у трамваї
Відомий Кум з Кумою,
…скрипіли колій шпалі!
…і так:
«7» номер спозаранку
Скрупульозно як луна,
Шляхетно, наче неньку,
Кругом міста обвива…
Час ранній на зупинці,
Кума радісно ввійшла,
Ще в думках добрі млинці,
Вранці хутко їх пекла…
…а ж, тут – періодично
Звучить таємне: У-У!!!
То може щось класично
Відбувається в уму?!
Так ні…, звуки в салоні,
Посеред натовп людей
Й вивчає звуки долі,
…ось і зірочки з очей…
На лоб полізли очі...

Изумится иной,
кто по делу вышагивал бойко
И, увидев подсолнухи,
шляпу сорвёт с головы:
"Эко! масла-то, масло-то,
долларов, гривен-то сколько!..
Взять бы всё и - в Канаду..." -
такого не делайте вы.

Если русский в душе,
исходи лучше русской тоскою,
А заморскою логикой
в сердце своём не греши:
"И подсолнухи, в частности,
крутят за солнцем башкою". -
То за солнцем: Америку
с солнцем равнять не спеши.

"Новый русский даёт
изнутри нам портрет украинца!
Предок...

Спить Глевтяк на салі і облизує боки,
Чіткі діла у справі і смажень – хоч-куди?!
Лежить і в салі тане, як зірка на зорі,
Милується зірницею у власному житті…
Сон-думка дошкуляє: дзвін чарки в самоті,
Десь біля вус вітає, як димові круги,
Братів усіх гукає в бельмесові ряди
На зборище яскраве – в бенкетні шабаші…
…і промайнув з упину цей хепі-енд у сні,
Вже ж сала попоїли, напились до свині,
В кишені порожнеча, аж ситі всі брати,
Тай, дякують смиренно і гей в свої шляхи…
…ілюзію...

Я бачив сон -
І в ньому була Ти:
Струнка, чарівна,
Із зеленими очима …
Я так хотів
Тобі розповісти …,
Повідати, як незборима сила
Краси Твоєї все моє буття
Своїй могутній владі підкорила,
Забрала душу - всю, без вороття …,
А ти … , крилом махнувши,
в вирій полетіла …

Я знаю: Ластівка
В неволі не живе
Я знаю: щастя
Не буває вічним.
Та жити -
І не бачити Тебе … -
Для мене це як каторга довічна,
Серед усіх можливих в світі згуб
Мене кидає думка лиш у відчай
Що не відчую...