Док

Я закоханий в Тебе, роками
Я закоханий в Тебе, щомить
Я кохатиму днями й ночами
Доки серце у грудях тремтить

Доки серце палає коханням
Доки очі шукають Тебе
Доки думки палають бажанням
Доки ім’я шепочу Твоє

Я кохатиму щиро та палко
Я кохатиму до забуття
Мою квітку, кохану троянду
Понад все, навіть понад життя…

- Док, век вас не забуду,
Всех медиков любя!
Теперь ходить я буду?
- Да! Только... под себя...

Я не засну, якщо ти не прийдеш
і біль не заспокоїш мій глибокий,
крізь відстані мені не принесеш
в долонях-крилах довгожданний спокій.

Це можеш тільки ти, лиш ти один –
мене порятувати від будення...
Спинити плин настирливих хвилин
і повернути втрачене натхнення.

Я так тебе чекаю!.. Я тону
у загрубілих сутінках кімнати.
Без тебе цю пітьму не прожену.
А сили ледве вистачить чекати...

Зійди до мене, Бога посланець!
Покинь своїх висот небесні храми.
Ти ж бачив біль закоханих...

…обрій неприємності значний
І, Пан Левко, суне з розумінням
До лікаря – де квалітет такий,
Що, власно, потребує уміння…
…Пану увижається тяжкий
Секс у барвах головокружіння,
…й спілкується – де і хто дурний,
Є наявність межі божевілля?
Наш спеціаліст пірнає в стіл,
Дістає картки заходів дізнання
(Чорний квадрат, круг, трикутний мір),
Скажіть, будь ласка, є прохання:
Що пізнаєте…, й що бачить зір?
(Наче ставить не складні питання)
…Ваш квадрат – це сексуальний двір,
Й кімната...

порастает боль быльём
и того гляди растает.
но нежданно прорастает
между телом и бельём…

пропадая вдалеке,
день вчерашний не воскреснет.
мне журавлик интересней,
чем синица в кулаке.
а синица умерла,
задохнулась в мёртвой хватке.
я иммунна к лихорадке,
я любовь перенесла -
я её пережила,
я её переболела.
на разрезе кровь алела -
ампутация прошла
незаметно, милый док,
и почти без осложнений.
в результате всех сложений -
отрицательный итог.
режем без анестезий,
шьём надёжно...

…знов крутить важно колесо сивоволосий Якубович…,
Новенький «Руський» на різдво у зал з’явився, як «Трюкович»…
…Колегій вбухнувся в дійство…, й сині вуха, червоні щоки
Зривають приз, так, ні за що, «крутому» випав вибір долі?!
В дебатах враз відпав мотив, йому не треба «пропозицій»,
Дай тільки свиснуть у ефір – крізь мікрофон – до інвестицій?!
Та й свиснув дядько «немовля»…, тряслись вібрації в громаді,
- Ось, Ви, програли Жигуля – звів головуючий до тями…
Він вийняв з ящика ключа...

За янки наша дама вышла замуж,
Поймала благодатную струю.
И вот уже в шелках она и в замше
Встречает однокурсницу свою,

С которой много лет ещё до мужа
Училась на Химфаке в МГУ,
И языками зацепились тут же..
А муж по-русски, просто ни гу-гу.

Но на макушке навострил муж ушки,
Ведь мимо фака он не мог пройти.
О чём там вспоминают две подружки,
Когда Химфак - два слова из пяти?

То, как себя в Америке студентки
Ведут, ему ль не знать... Профессор он.
Чем платят за хорошие отметки...

Скорбит моя Отчизна,
Что, труд не кончив свой
Бессмертный летописный,
Помре А.К. Толстой.

2
Но весь наш умный житель
Усвоил наперёд:
Хоть и помрёт Учитель,
А дело всё живёт.

3
И, вдохновившись этим
Да убедившись в том,
Решил я: должен в свете
Предстать и новый том.

4
Предшественник блестящий,
Смутившися в лице,
Свой труд непреходящий
Притушевал в конце.

5
Должно, хлебнув несладко,
Судил он, сатана:
Порядок-то порядком,
А голова одна.

6
Хотя не мне подобным...

- У меня, ДОК, всё болит,
Там, где пальцем трону!!!
- Посмотрите, индивид,
Ваш же палец сломан!

Ночью по стеночке крадусь домой
Темно. Очень
-А-а! Кто здесь?!
-Это я любимый!
-Ждала тебя.
-Давно. Очень
«»
На даче, на чердаке
Нашел старый журнал
Не смог оторваться
Ну, жили же люди, как люди
Не то что теперь

«»

Почему они так кривляются?
Мы были нормальней
Ну как то чище что ли?
Раскрыл старый фотоальбом
- Бом! Как гром
Там мы стоим кривляемся
И нагло ухмыляемся

«»

Мне приснился страшный сон
Весь Мир сошел с ума
А я один типа нормальный
Всех успокаиваю...