Троянда

Замкнений простір... безсоння, безсилля -
Немов зупинилось без тебе життя.
З ранку до ночі невпинно просив я...
Випросив ледве собі співчуття.

Де ти, кохана, трояндо розкішна?...
Ходять по колу журба і печаль...
Жаль, що тебе крає доля невтішна,
І що мене, до останку, не жаль.

Букет із троянд, білих й червоних
Прижатий до серця, в тво́їх долонях
В долонях твоїх, мо́є кохання
Чарівне та щире, палке і останнє

Пристрасть та ніжність червоне та біле
Обличчя коханої, бажане, миле…
Жінка з трояндами … спогади, мари
про па́лке кохання, пристрасть та чари

Букет із троянд, червоних та білих
забути про тебе, не в мо́їх силах
не в мо́їх силах, забути кохання
Чарівне та щире, палке і останнє

Моє кохання! Моя кохана!
Моє натхнення! Цариця-панна!
Палка троянда, струнка лілея!
Моя Лаура і Галатея!

Вуста-калина! Як терен – очі!
Така чарівна, як зірка вночі!
Така чарівна! Моя надія!
Моє кохання, бажання, мрія!

Царівна, панна, богиня Фрейя
Чарівна квітка, струнка лілея
Моє натхнення, моє кохання!
Моя царице, богиня Таня!

Цариця, панна, моя Тетяна!
Пахуча роза, перчинка пряна))
Моє натхнення, моє кохання
Ти моя перша, моя остання

Моя Тетяна! Моя кохана!
Моє натхнення! Цариця-панна!
Палка троянда, п’янка лілея!
Моя Лаура і Галатея!

Вуста-калина! Як зірки очі!
Така чарівна і вдень, і вночі!
Моя царівна! Моя надія!
Моє кохання, бажання, мрія!

Прекрасна панна, богиня Фрейя
Чарівна квітка, ружа, лілея
Моє натхнення, моє кохання!
Моє сумління! Моє дихання!

Во дворе март месяц, полным ходом идёт весна,
А Славян братьев, - стравил заморский сатана!
Сам сидит мирно за океаном и насмехается…
Как братья Славяне, - кровью сейчас умываются.


Когда ж мы научимся думать своей головой?
Что нельзя идти озверело, брат на брата в бой…
Ведь в этих боях не только военные погибают,
Но неповинные дети, старики от бомб умирают.


И коль украинский брат не прекратит оборонятся…
Может такое на Украине сейчас в городах статься,
Что Украина в руинах от...

Подаруй мені фото своє
Я поставлю його на віконце
І коли буде хмарно мені
Ти зігрієш як вранішнє сонце

Подаруй мені фото своє
Твої очі чарівні мов зорі
Твої очі, мов чиста роса
Й, загадкові, як сяйво, у морі

Подаруй мені фото своє
Закохаюсь у нього, безтями
Заглядатиму в нього, щодня
І можливо, з безсоння, ночами

Подаруй мені фото своє
Ти для мене , троянда чарівна
Загадкове сузірְ’я, міраж …
Ти для мене, казкова царівна

Подаруй мені фото своє
Я поставлю його на віконце...

Ти пішов, ти забра все з собою,
Все забрав, що пізнали ми разом,
Мені залишив лиш те,
Що гірким зветься словом "зрада".
Рвав троянди з моєї душі
На заході сонця був ти з другою,
Ті троянди тримала вона у руці,
Й на світанку була із тобою.
Ти навіть не знаєш, що ти накоїв,
Юність, закоханість звів,
Повінчав ти навіки мене з журбою,
Але не зкував з нею, ні!

Я вдячна, що ти зрозумів усе,
І розділив зі мною моє прагнення.

Підставивши мені плече своє,
Довів мені своє до мене ставлення.

Мені пообіцяй кохання зберегти
Від злих недоброзичливих очей.

На сам перед іди до нашої мети
І донеси цю мрію до людей.

Нехай ця магія воз’єднує серця,
Несе в наш світ благословення.

Нехай народжує у серці почуття,
І надає нам сили для натхнення.

А я зізнаюся у почуттях тобі,
Які трояндою у серці розквітають.

Які даруть відчуття весни
І вже...

Я закоханий в Тебе, роками
Я закоханий в Тебе, щомить
Я кохатиму днями й ночами
Доки серце у грудях тремтить

Доки серце палає коханням
Доки очі шукають Тебе
Доки думки палають бажанням
Доки ім’я шепочу Твоє

Я кохатиму щиро та палко
Я кохатиму до забуття
Мою квітку, кохану троянду
Понад все, навіть понад життя…

Закоханий в тебе безтями
Серце палає допоки
Я зустрічі наші ціную
Хвилини, миттєвості, роки

Ціную слова твої щирі
настрій і посмішку милу
в́есну Ти приносиш в серце
Ти в серце приносиш силу

Закоханий в тебе безтями
В очі твої і душу
Я марю тобою ночами
Я бачити тебе мушу

Кохаю тебе без тями
Зі мною, ти мусиш бути
Ти в серці весняне сонце
Букет із троянди і рути