Скр

Вот братва у нас даёт...
На дорогах порядок наведёт.
Коль подполковника не испугались
И немного с ним размялись...
Чтоб ПДД не нарушал,
Участников движенья уважал!
Встречаются здесь на дорогах...
Не учили правил видать на уроках.
Но имея власть в руках...
Летают на дорогах как в облаках.
Не задумываясь о том,
Что движение окажется трагическим концом...
Сколь ДТП на дорогах происходит
И сколько жизней в них уходит.
Страна замучилась хоронить,
А колокола по усопшим звонить.
Так...

Село неначе погоріло,
Неначе люди подуріли,
Німі на панщину ідуть
І діточок своїх ведуть!..

І я, заплакавши, назад
Поїхав знову на чужину.
І не в однім отім селі,
А скрізь на славній Україні
Людей у ярма запрягли
Пани лукаві... Гинуть! Гинуть!
У ярмах лицарські сини,
А препоганії пани
Жидам, братам своїм хорошим,
Останні продають штани...
Погано дуже, страх погано!
В оцій пустині пропадать.
А ще поганше на Украйні
Дивитись, плакать — і мовчать!

А як не бачиш того лиха,
То...

Самотність знову прийде
Її лагідний подих мене обійме.
Ми разом запалим свічки,
Нехай, розпеченого серця
Багаття палає.

Ти чуєш, як зі стелі
До долу падає сніг?
Це пір'я янголів,
Що б'ються у небі
За право зі мною
Прожити вічності мить.

Ти відчуваєш,
В безодні пустої кімнати,
Як місячне сяйво скрізь грати
Тягне долоню свою?
Воно бажає торкнутись обличчя,
Бажає торкнутись душі.

Ти бачиш,
Як похмуро кривляться хмари?
Вони зараз зірвуться дощем...

Сидять Куми на природі,
Ляси точать, пиво п’ють,
І як кажуть у народі:
Хай живе гуманний Суд!
…ось, питає Кум у Кума
(той, що має вище ранг):
Що за хрєнь ниць виглядає,
Наче, схоже – БУМЕРАНГ?!
Ой, це друже, мабуть лихо –
Крізь повітря проліта,
Гвинтокрилом кучеряво
Скрізь побило всі місця,
Тай – показує на гулю,
Що на лобі синню льє…
(Не злюбив миттєву кулю,
Дульку скручує з трьох пе…)
Ну…, так звій його до біса,
Каже важно господинь,
Ось, пішли до того ліса,
В злість...

Мы своё отбаяли до срока,
Журавли, застигнутые вьюгой.
Нам в отлёт на родине далёкой
Снежный бор звенит своей кольчугой.
Н.Клюев

Я хотел бы вернуться в Россию,
Как паломник из дальней земли,
Утопая ступнями босыми
В голубой придорожной пыли.

Я хотел бы вернуться в Россию,
Как отшельник в заброшенный скит,
Поправляя подпорки косые
Под седые поклоны ракит.

Я хотел бы вернуться в Россию,
Как оставленный стаей птенец,
Переросший в разлуке бессилье
И сумевший взлететь...

Ніч вся тиха,
За вікном,- вітер щось шепоче,
Ліхтарі горять давно - ще відкриті очі,
Намагаюся спочить,- серце все колотить,
Як давно воно болить,- засинать не хочить.
Виглядаю я в вікно,- бачу темне небо,
Зірки там горять яскраво, мов каміння дрібне.
Місяць жовтий ліг на небо,
Хмарами укрився,
Спочиває мов дитина, в люльці нахилився.
Бачу стежку всю блискучу,
Сріблом мов покриу,
Сніг її укрив колючий,
Все здається кригой.
А дерева мов завмерли,- всі повиті снігом,
Сплять вони, а...

Радуйся земле, в якій Син Божий народився,
Народився й світ змінився,
Духом Божим освятився!
Та земля, що Сина мае, в благодаті проростае,
Сина ростить, в росах сяе,
В житті Бога прославляе.
В тій землі все рясно родить,
Та земля скрізь добре робить,
Вона Сина ростить, доглядае,
Ним живе , Його кохае,
Йому служить, радість мае,
З ним і тужить, і співае,
В Ньому до небес злітае!
З часом Син в душі зростае,
Чудо світ в серцях являе,
Дивну мудрість відкривае,
В землю - душу мир...

Ой, Вань... по телевидению новости...
Вновь про Васильеву... Вань, вспомнили.
Как она экс-главою Минобороны была...
Да! По «уставу» выполняла служебные дела.
Чтобы армия «крепла, процветала»...
Родину Великую оберегала.
Приказы неукоснительно все выполняла...
Что приказывали всё исполняла.
А ты, Зинуля бы... помолчала...
Ты же в армии плац не топтала.
Приказ начальника, закон для подчинённого...
Хотя в приказе бывает, ничего законного.
Но подчинённый обязан выполнять...
Свои мозги...

Нет, не молчи, гутарь, з...ц и из породы, из руды, из шихты,
самородок, заяц, авось явиться, создастся, сам собой? или
по воле Бога? молчанье золото, скажи серёга? и спрашивай,
как можешь, не спеши, придёт к тебе ответ, не сразу, на всё
отмерено, зараза, что в тебе, не даст вам остановки, уж ес-
ли ты заряжен, то двустволка, ударит из тебя и знания род-
ятся, а на полях или полянах, какая разница, ульяна? и скр-
ытность ни к чему, талант не закопай, иначе хуже так и знай,
будь хитрым...

Без медитаций и попаданий, в какие бы то
либо прострации, молодой, ещё, полон сил,
без какой-либо актуализации, и энергий в-
местилище, (мил), не зарастал, без видов и в
идений, само собой как-то, занимал место
не подлежащих и сказуемых, а деепричаст
ных оборотов, союзов, запятых и точек, или
кавычек, дочек, прямых речей, обитал меж
ду строк, своих и чужих очей, глазок, (гадок),
правда иногда взлетал, падок, при этом скр
учивались в винты, его руки и ноги и покид-
ал свои остроги...