Піря Янголів

Самотність знову прийде
Її лагідний подих мене обійме.
Ми разом запалим свічки,
Нехай, розпеченого серця
Багаття палає.

Ти чуєш, як зі стелі
До долу падає сніг?
Це пір'я янголів,
Що б'ються у небі
За право зі мною
Прожити вічності мить.

Ти відчуваєш,
В безодні пустої кімнати,
Як місячне сяйво скрізь грати
Тягне долоню свою?
Воно бажає торкнутись обличчя,
Бажає торкнутись душі.

Ти бачиш,
Як похмуро кривляться хмари?
Вони зараз зірвуться дощем,
Загримлять і дорогу до неба
Осяють яскравим,
Блискавичним вогнем.
Небо, відчиніть свої брами,
Я до Сонця піду!

Ти бачиш, як у чистому полі
Зітхають і гаснуть зірки?
Це людей скалічені долі,
Їхні дитячі мрії,
Їхні дорослі шляхи.