Ось

Всё написано! Ни строчки.
О заботе Тишины,
Поглощает время точки,
Рук не видишь со спины.

Спиновый момент не нужен
В раздробленьях множеств форм,
Категорий лучший ужин –
Для свиней последний корм

Из отрывочных событий
Сон не слепишь, - иди спи,
Ты, наверное отметишь
И поставишь в темя Пи.

Ум конечно доставала,
Человек ведь наркоман
С детства песней укачала
Безобмановый обман.

Форма, вот ведь форма человека –
Упаковка без греха,
Иеговая потеха
Разговеться до греха...

Летять казки із мами уст у віки
До немовлят, що ще не мовлять слово,
До тих дитят ще лине колискова
Вона найкращий друг є для батьків.
Лежить дитятко у своїй колисці,
Такеє мирне, спить спокійним сном,
Вже завтра знову мамі крикне,
А ще лиш мить і скаже перше слово.
Ще тільки мить і своїми стежками
затупотять малесенькії ніжки
Іще не раз, не двічі скаже: "мама",
І погортає перші свої книжки.
Прожити б тільки мить!
Дійти б до тої миті!
Переступить невидимий барьєр.
Туди, де ігри...

За вікном спить спокійно берізка,
Тихо вечір зимовий згасає,
Чути подих весни зовсім близько,
Скоро сонце згорить в небокраї.

І настане магічна пора,
Що зветься словом коротким "ніч",
Вже поснула сільська дітвора,
Обізвався голосно сич.

Не спиться юнці до ранку,
Все плекає мрії чудові,
Та ось-ось прозріє світанок,-
Зазбирає хмаринки казкові.

Все живе і радіє світу,
В природі панує гармонія,
Грає чисто у верховітті,
Вітер чарівну симфонію.

Ворвусь в тебя решительно и скромно
Дрожь пронесу вдоль пламенной груди…
Не тороплюсь…, удовлетворю исконно,
Насладив миг рвеньем в таенном пути…

Вольюсь в тебя стремительно, не больно
Ось вколочу средь властности луны…
Не торопись…, ось почувствует достойно
Твой восторг от капельки в ручьях любви…

Молюсь всегда отчаянно и вольно
Любовь внести в законности земли…
Не торопитесь…, всем будет хлебосольно,
Там – на дозволенной глубине судьбы!!!

23 апреля 2009 года – Всемирный...

Кум зайшов й до Кума зранку,
Вишневий гай ще не прозрів,
Побачивши горілки склянку
Вусами смак зашелестів…
Дай, я наллю тобі стопарик,
Сказав шановний та налив,
Включивши фірмовий ліхтарик
Він Кума ж пити запросив…
Я теж тобі наллю – Кумасик,
Пий з перцем вугриця настій,
…десь недалеко в’є комарик,
У нього власно мій мотив…
Ох, пили довго та співали
Козацьку пісню увесь день,
Аж, поки п’яні посідали
Сперечатись, відкинув лінь…
Давай поспоримо козаче,
Каже Кум, що має дім,
Не...

Проснувся Кум і спозаранку
Чомусь легенько сумував…
Бракує баксів…, випив чарку,
Ні…за сніданком не співав…
Ось, є у нього веб-машина,
Крутить баранку – обійняв
Усі географічні дива,
…та щось нерадісно сіяв?!
Відсутній зверху неї – Люка,
Що вітер щиро нагоня,
В жару, у спеку то є мука,
А ж той цю ваду виправля…
Кум занурився в ту проблему,
Так, вже ж собі, пообіцяв –
Візьму я гроші, тряхнув Ярему,
…і він здіймається стрімглав…
В час – підкотив к сусіду стрімко,
Ярема, той...

Сидять Куми на природі,
Ляси точать, пиво п’ють,
І як кажуть у народі:
Хай живе гуманний Суд!
…ось, питає Кум у Кума
(той, що має вище ранг):
Що за хрєнь ниць виглядає,
Наче, схоже – БУМЕРАНГ?!
Ой, це друже, мабуть лихо –
Крізь повітря проліта,
Гвинтокрилом кучеряво
Скрізь побило всі місця,
Тай – показує на гулю,
Що на лобі синню льє…
(Не злюбив миттєву кулю,
Дульку скручує з трьох пе…)
Ну…, так звій його до біса,
Каже важно господинь,
Ось, пішли до того ліса,
В злість...

Якось Шурік мчався на «Побєдє»
За кермом – вельмишановний Пан
Зустрівся з парканом – по обєдє
Всі втямили – діє хуліган?!
Здоровий глузд риму не минає:
«Хуліган» – відомий всім кумир,
Зненацька фортуну спонукає
Збагнути жваво – бадьорий мир….
…вийшов чемно із автомобілю,
Притупив злегка хмельовий стан,
Звернув вліво – набиравши силу,
Промайнував у «фамільний клан»…
…зранку він вчепився в чорну каву,
Й з вишнею відвідав пироги,
В буфєтє, десь, як геній театралу
Все ще мріють...

…знов крутить важно колесо сивоволосий Якубович…,
Новенький «Руський» на різдво у зал з’явився, як «Трюкович»…
…Колегій вбухнувся в дійство…, й сині вуха, червоні щоки
Зривають приз, так, ні за що, «крутому» випав вибір долі?!
В дебатах враз відпав мотив, йому не треба «пропозицій»,
Дай тільки свиснуть у ефір – крізь мікрофон – до інвестицій?!
Та й свиснув дядько «немовля»…, тряслись вібрації в громаді,
- Ось, Ви, програли Жигуля – звів головуючий до тями…
Він вийняв з ящика ключа...

Не надо бояться и чувства скрывать,
Не надо бояться два слова сказать!
Не надо таить ни обиду, ни злость,
Поддерживать надо центральную ось!
Ось счастья, удачи, здоровья, любви,
Жить надо как хочешь, что ни говори!
И если ты хочешь куда-то пойти,
Не надо стоять у себя на пути!
Пойми, осознай, мы живем только раз,
И может быть поздно не сделать сейчас
Того что возможно, чтоб счастье найти.
Пойми и не стой у себя на пути!
Себе разреши же как хочется жить,
Себе разреши кого хочешь...