Навал

Холодным пламенем заката
Погас, ликуя, старый мир,
И слёз стозвонное стаккато
Тоской заполнило эфир.

Я выходил из прелой яви
Погасших умерших миров,
И к небу дух змеился навий,
Был тёмен сущего покров.

Одни притихшие берёзки
Смеялись детскою мечтой.
От их красы простой, неброской
Струился отблеск золотой.

Но вряд ли он теперь подарит
Былые тихие миры,
Покуда едкий дым от гари
Мешает прошлое открыть

(с) Борычев Алексей

Кум зайшов й до Кума зранку,
Вишневий гай ще не прозрів,
Побачивши горілки склянку
Вусами смак зашелестів…
Дай, я наллю тобі стопарик,
Сказав шановний та налив,
Включивши фірмовий ліхтарик
Він Кума ж пити запросив…
Я теж тобі наллю – Кумасик,
Пий з перцем вугриця настій,
…десь недалеко в’є комарик,
У нього власно мій мотив…
Ох, пили довго та співали
Козацьку пісню увесь день,
Аж, поки п’яні посідали
Сперечатись, відкинув лінь…
Давай поспоримо козаче,
Каже Кум, що має дім,
Не...

Стікають солоні краплі по щоках

Ти де? Ти де? Ти де?

Життя немає у моїх очах

Нема тебе. Нема тебе. Нема тебе.
А серце б’ється сильно-сильно

Не знає ще, не знає все…

Я обманула, щоб пожило ще

Ти де? Ти де? Ти де?
Чашка кави з ваніллю на двох

Тепер моя, лише моя

І пачка Marlboro, як згадка, ох…

Вже не твоя. Вже не твоя. Вже не твоя.
А я і далі слухаю Бітлів…

Та вже не пишу СМС тобі…

Не питаю: «Як ти зумів?». Навіщо?

Let it be. Let it be. Let it be.

…обрій неприємності значний
І, Пан Левко, суне з розумінням
До лікаря – де квалітет такий,
Що, власно, потребує уміння…
…Пану увижається тяжкий
Секс у барвах головокружіння,
…й спілкується – де і хто дурний,
Є наявність межі божевілля?
Наш спеціаліст пірнає в стіл,
Дістає картки заходів дізнання
(Чорний квадрат, круг, трикутний мір),
Скажіть, будь ласка, є прохання:
Що пізнаєте…, й що бачить зір?
(Наче ставить не складні питання)
…Ваш квадрат – це сексуальний двір,
Й кімната...

Дідусь старенький – сива голова –
Пришкандибав до братської могили …
Постояв … щось згадав … прошепотів якісь
слова …
Дві квітки впали на гранітні брили,
А по щоці його котилася сльоза.

Життя важке, хоча проте цікаве,
Прожив цей сивочолий ветеран:
У сорок першому пішов на бій кривавий,
Хоча тоді ще й вісімнадцяти не мав,
А потім довгі-довгі роки працював
На благо Батьківщини – для Вітчизни слави!

Життя печать залишило свою –
І очі діда вже й забули, що є сльози,
Та тут...

Я бачив очі кольору весни.
В них зелень травня, що росою вмилася.
Ті очі захопили мої сни
І у думках навіки оселились.

Колись за них романтики поети
Йшли на дуелі і на барикади,
А лицарі, відклавши арбалети,
Про них складали чарівні балади.

Я бачив очі кольору лісів,
Де все первинно-дике, романтичне.
Здається, колір цей на сто віків
Мене в спокої більше не полишить.

Я закохався в їхню глибину,
Що сяє блиском тисячі смарагдів,
В їх усмішку чарівну і живу,
І вже цьому не можу...

Країна злодіїв, пристосуванців і рабів,
Країна маргіналів й бюрократів,
Країна жебраків і новоспечених панів… -
Як ще тебе характеризувати?

Ти звикла вірити у новоявлених «месій»,
Тебе плюндрують – а тобі приємно.
Тебе безчестять, наче найостаннішу з повій,
І продають – вже навіть не таємно …

Ти стала мачухою для мільйонів тих простих
Людей, що скромно звуть тебе Вітчизна,
Вже призвичаїлась до цінностей чужих – отих,
Що так обожнюють нікчемні блюдолизи.

І все ж люблю тебе, о...

Друге сонце засяяло
На небі ранкового міста.
Обвуглена гілка сакури…

***

У невеличкому японському містечку
Малюк-школяр – допитлива дитина –
Йдучи за руку з дідом по-малечку,
Спитав: Дідусю, що то: Хіросіма?

Дідусь, примруживши вузькі старечі очі,
Здійняв обличчя у безхмарне небо,
Згадавши морок ядерної ночі,
Подумав: Розказать? Чи все ж не треба?

Наважився. Сказав: Жахливий сильний біль,
Останній зойк людей в горнилі пекла,
Від багатьох лишилась тільки тінь,
Вкарбована...

Ты – есть ты. Но ты – не ты…
Где границы Мiра?
ВЕДай мудрость красоты,
Сотвори Куммира.

Проживи сполна в Мiрах
Яви, Нави, Прави!
Ты – не червь, не раб, не прах,
И не паства равви…

Есть ре-лигии, есть Ве-Ра,
Есть искус и естество.
От-Мiраетъ злая эра,
Чьё названье – колдовство.

Есть не-мерено ре-лигий
Именных и от лю-дей.
Но придумал их безликий
И у-богий иуд.дей!

«Бога нет, кроме Аллаха,
Магомет - его пророк!..»
А за этой фразой – плаха
Всем неверным. И порок…

«Не со мной кто, значит – против!»
Вторит брат по не-уму…
И брать´я, поколобродив,
Погрузили Мiръ во тьму…

Только есть иная мера,
Душу для неё от-крой!
Ведь гласит Святая Ве-Ра...