Агни-йоги

Азбука – исток науки, нам не даст пропасть от скуки
С буквы А, старинной АЗ начинаем свой рассказ

А – Начало алфавита, величава, знаменита
Аппетитна, аккуратна и со всех сторон приятна
А – аптекарь, антрекот, аппетит и апперкот
А – афиша и алмаз, что сияет прямо в глаз

Б – Булавка, бегемот, барабан, батист, бойкот
Булка с маком, блин с икрой, бутерброды с колбасой
Бивень что оставил мамонт, бундестаг, где чтят регламент
Бестолковая болонка, бинт, блондинка и буренка

В...

Ніч. Темно.
Зачиняв кацап своє вікно…
Піч. Тепло.
Кумач свій пхає під стегно…
Свічка. Скло.
Світло вимикає заодно…
Річка. Вапно.
Стовпи кордонні наведено…

Зір. Вікно.
Хохол заглядає крізь більмо…
Лаз. Темно.
Свій ліхтар кидає на вапно…
Газ. Сільпо.
Хутко натягає через дно…
Глас. Діньмо.
Злий кацап лається у вікно…

Світ. Будьмо.
Кацап хохлу все ще про одно…
Пінь. Ярмо.
Втирають очі братки його…
Линь. Вино.
Річка рветься як гниле рядно…
Русь. Давно.
Слов’янське усе...

Коли пустий, коли тебе немає,
Коли немов розсіялось тонке,
Не місце відчаю – таке в житті буває –
Не бійсь, ти віднайдеш своє, людське...

Але не серед інших чоловіків.
Ти йди туди – за соціуму край,
Серед дерев і квітів знайдеш ліки,
Лиш сядь, і в себе двері відчиняй.

Впусти туди спочатку першой тишу,–
То спокій, ніби мовчазне буття,
Але, прислухавшись, ти розпізнаєш риси,
Бо сповнена вона завжди життя.

Там десь струмок, хоч вдалині, а чути,
Напийсь із нього...

А - Ау! - кричим в лесу.
Б - Банан - он вкусный очень.
В - Веснушки на носу.
Г - Гроза и Гром Грохочет.

Д - Деревья и Дома.
Е - Ежиха и Ежата.
Ё - как Ёлочка сама.
Ж - Жуки и Жеребята.

З - Закрывшийся Замок.
И - Игра, Игрок, Игрушка.
Й - задумавшийся Йог.
К - Корова и Кормушка.

Л - Лисенок и Лиса.
М - Малыш и Мама в парке.
Н - Надежда, Небеса.
О - Огонь, горящий ярко.

П - Посылка и письмо.
Р - Рыбак и сом усатый.
С - Силач - борец Сумо.
Т - Тигренок полосатый.

У...

хто такий Тарас Шевченко?
знаемо мы всi!
вчителя,батьки i дiти,
любимо його вершi
не скорився поет долi
в тяжкi тi роки коли жив вiн у неволi
i писав для нас книжки!

Ти виграв це поєдинок,
Він породжує нове бажання,
Ти для мене у світі єдиний,
Та ця битва, вона не остання.
Я боротимусь знову і знову
Допоки вистачить сили,
Бо це доля, - не випадковість,
Віддам душу за тебе мій милий.
Я Всевишньому вдячна за дар,
Бо без його не вміла б любити
Серед розпачі, смутку і чвар,
Не змогла б це життя я прожити.
Моє тіло належить тобі,
А мій дух... Він давно уже твій,
Ти б`єшся за мене в пітьмі
У страшній, як нічний буревій.
Та я вірю в монотонний...

Дивлюся у вікно прозоре
І бачу сніг, людей нема,
І, раптом, тут з'явились двоє,
І він її так обійма...
І на душі морозно стало,
Бо ще недавно за вікном
Мене ті руки обіймали...
А може... то було все сном?!
Ні, то не сон, то - страшна казка,
Якій кінця уже нема,
А Вітер шепче: "Ну будь ласка,
( З другою він, а ти одна )
Залиш його і не втручайся,
Так краще буде вам обом,
І краще ти одна зостанься,
Залиш ти двох тих за вікном!
І "новими" поглянь очима
На той світ, що не за вікном...

О том, что вредно организму,
Мы знаем все не понаслышке.
И применяем снова клизму,
Чтобы убрать опять излишки.

Мы вновь используем диету,
Нам помогает хатха - йога.
Но до чего слабы нервишки,
Вновь обьедаемся ей богу.

Нам хочется всего и сразу,
А также выглядеть на славу.

Снимаю унты. Меч и кимоно!
И башмаки не жмут. Босые ноги.
Саке. Забыто тёплое вино
И снег не заискрится на дороге,
Покуда не покажется Тибет.
Всё как обычно: рис, хибары, гейши…
И верится, увы, в приоритет
Востока над всем прочим, но в дальнейшем
Потерян смысл ухода в Никуда –
Оно и так: в коане Бодхисатвы;
О нём журчит в Саду камней вода;
О нём, усталые, после последней жатвы,
Мечтают суфии, считая карамат
Уделом для немногих, но в надежде –
В игре индийской, быстроходный мат...

Не плюй межиочі Землі!
Не плюй в лице свїй планеті!
Не сій того, чого не схочеш жать,
Адже все сіяне пожнеться!
Чи виправдання в забутті?
Та, підкоряючись Закону,
Той сіє зерна золоті,
А той- посіяв зуб Дракона.
Розсипав сміття навкруги,
Устане- та назад не обернеться.
Що залишає по собі,
І мріє, що йому минеться.
Та не минеться нікому!
Бо вічні Космосу Закони!
Під карми владою живем
Ми від народження до скону.
Не проклинай своїх дітей,
Не сій Драконове насіння,
Яке у проклятих...