Зорепад

Назбираємо собі в долоні зорі.
Нехай справдяться завітні мрії всі.
Споглядаючи розкоші неозорі,
Завмираємо в цілунку, ніби в сні.

Хвилювання нам перехопило подих.
Метеорний дощ проймає сяйвом ніч.
Від чутливого торкання - милий подив,
Насолода від ласкавих губ та віч.

Вітер зір закрутить нас в зірчастім танці.
Вир підхопить, віднесе в зіркову даль.
Незрівнянної вистави стали бранці.
Із полону ранок звільнить нас, на жаль.

Ми мандруємо в світах Чумацьким шляхом.
Невеликий...

Мов книгу, я думки гортаю,
Листи в мережі розсилаю…
Просто : «ПРИВІТ!»
Себе я відпустила,
Аби міг ти прийти красиво
РОЗТАНЕ ЛІД…
На розкиданих листках
Напишу: «ЛЮБЛЮ» в думках,
Щоб по ним знайшов мене,
ТА РОЗТАНУВ ЛІД…
Із розкиданих шматочків
Я складу : «ЛЮБЛЮ» - це точно,
Щоб ти пам’ятав мене,
В ЗОРЕПАДІ ЛІТ…


Приспів:
Кохай мене! Просто кохай!
Шукай мене! Час наш тримай!
Цілуй мене, як вітер - квіти!
Бо ти для мене , а я – це ТИ!


Обірвано струною...

ПОЕТУ!

Ти жбурляєш у натовп вірші,
Що снарядами там розриваються.
А буває, приносиш вночі...
Що, мов лава, вони розтікаються.
А бувають слова - водоспадами:
Сміючись, люди душі вмивають.
А бувають вони зорепадами,
Що надію у сердце вселяють.
Головне, я прошу , НЕ МОВЧИ.
Відпускай у політ їх, на ВОЛЮ.
Хочеш - пошепки, хочеш - КРИЧИ,
Вони змінюють бачення й ДОЛЮ.
2.02.19 Алла Тимошенко

************************
и ПЕРЕВОД на русский, который мне прислал давний друг :) Юра...