Життя бумеранг

под баян танцую польку,
принимаю гратулейшен
мне сегодня ровно столько
плюсом больше, плюсом меньше

песню звонко напеваю
не считаю этих плюсов
но одна плясать скучаю
вот возьму да и влюблюся

выйду из дому путь млечный
подмигнул а где же бусы
рассмеялся ветер встречный
выбирай из нас по вкусу

дарит млечный жемчуг вечность,
дарит встречный к ним же ключик
солнце вышло из за речки
дарит к бусам нитку лучик

на улыбки бумерангом
всем троим я улыбнуся
под тромбон станцую...

Очима ти сказав мені: люблю.
Душа складала свій тяжкий екзамен.
Мов тихий дзвін гірського кришталю,
несказане лишилось несказанним.
Життя ішло, минуло той перон.
Гукала тиша рупором вокзальним.
Багато слів написано пером.
Несказане лишилось несказанним.

Світали ночі, вечоріли дні.
Не раз хитнула доля терезами.
Слова як сонце сходили в мені.
Несказане лишилось несказанним.

За речью призывает Соломон
Следить, не быть злословия мишенью.
Каков у человека лексикон,
Такое у людей о нём сужденье...
Неточен оказался здесь мудрец -
Оратором быть может и подлец.

Шальное слово - вам не воробей,
Что можно сбить рогаткой или кепкой.
Оно клюётся ворона больней,
А потому держать закрытой клетку
Положено разумному всегда,
Какого б то ни стоило труда.

Отцов заветы крепче чем гранит.
Слова любви дороже чистогана.
А нечестивый тем, что всех срамит,
Себя...

Не унывай, все сбудется, верь!
Живи, люби и помогай!
Господь откроет тебе дверь!
И ты прибудешь в Его рай!

Не унывай, надейся, мечтай!
Господь дает испытание.
Живи достойно, не причитай,
Благодари Его и дарование.

Не унывай, не грусти, не плачь!
Сумей трудность испытать.
Будь готов, бедному помочь,
Твоим деяниям благодать!

Не унывай, все сбудется, верь!
Все обернется бумерангом!
Кто поступил и был, как зверь,
Тот наказан будет Богом!

Не унывай, бывает и хуже,
Радуйся...

-1-
В глуши здоровой сын небесный, как будто просто почивал
Обдумывая смысл событий, вращающийся карнавал
Направленный или как хаос бездарный или гений культ
Он был ужасен и коварен, завистлив, нагл, развратен, вздут

Невежествен, заметно бледен от истощающих страстей
Во имя гибели в сансаре от Господа не ждя вестей

И опускаясь хаотично глубже, ниже
Cгнивал зло душами-телами скрупулёзно
Осмысленно, подопытных избравши роль
Ошибочно, отчаянно и слёзно

Блистая красками немыми или...

Пробач мені, молю пробач!
Помилку я в житті зробила.
Не відвертайся, і не плач.
Ти важливіше за світ ц ілий
I не сприймай до серця слів,
Тих слів, які колись казала
Тобі в упертості своїй.
Часом, коли горячкувала
Знаю, пробачення замало,
Прости мені, благаю щиро!
Зате, що радість зруйнувала
Зате , що боляче зробила.
Все стало вмить одномаітним
Зажди, молю не поспішай!
Я виправити все невстигла,
Ще трошки часу мені дай
В мені без тебе все згасає,
Це я запізно зрозуміла,
Але...

Серце моє почуття полонило,
Душу мов лагiдна мати сповило,

Вражень приємних сила-силенна
Це є дарунок від Бога напевно.


Бажаю зануритись в це з головою,
Щоб серце зігріло це диво зимою

Щоб стало міцнішим у серці навесну,
Щоб з мого життя вже ніколи не щезло.

Сонечко промінцем теплим світило
Мов янголятко чарівне і миле.

Що по цій стежці мене направляє
То приголубить, то надихає.

То вітерець мені щось прошепоче
Те, що для мене є найдорожчим.

То соловейко співатиме...

Радуйся земле, в якій Син Божий народився,
Народився й світ змінився,
Духом Божим освятився!
Та земля, що Сина мае, в благодаті проростае,
Сина ростить, в росах сяе,
В житті Бога прославляе.
В тій землі все рясно родить,
Та земля скрізь добре робить,
Вона Сина ростить, доглядае,
Ним живе , Його кохае,
Йому служить, радість мае,
З ним і тужить, і співае,
В Ньому до небес злітае!
З часом Син в душі зростае,
Чудо світ в серцях являе,
Дивну мудрість відкривае,
В землю - душу мир...

Сиджу та сумую біля вікна
Сиджу та гадаю “Чому я така?”
Краплинки стекають напроти вікна
Як мені зрозуміти “Чому я така?”
Чомусь хочется плакать, сліза не стека
Мабуть посміятись, бажання нема
Якись дивний характер, утримка не та
Хто мені відповість “Чому я така?”
Соняшний промінь прорізав нудьгу
Сумування залишив, зрадію йому
Від душі посміхнусь, все ж добре навколо
Захотілось стрибати, побігти у гору
В голові прояснилось, співає душа
Гарне життя, та і я хороша
Раптом “Стій...

Прекрасен путь романтика.
Кто доказательство Бога спрашивал?
Этот вопрос от прагматика,
Он для этого мира вынашивал.

Не хочу зарываться бумагами,
Выковыривать сложные формулы.
В мире все вопросы бумерангами,
Возвращаются из глубины к отмели.

Чувствуют сердцем романтики,
Сияние теплое и доброе.
И для этого не нужно практики,
Для этого нужно сердце особое.

Это сердце огнем горящее,
Справедливости оды складывает.
Безгранично любовь дарящее,
Безграничным миром радует.

Что мир...