Тож

Тигр Крысе говорил:
Чтоб весь мир тебе стал мил,
Улыбайся, не смущайся,
И поярче одевайся!
А ещё люби себя!
Будут все тебе блага!

Тигр пожал Быку рога,
Ибо занята стопа,
И сказал: Тебе, брат, в руки, изобилия рога!
Ты себя не обижай,
Рог почаще наполняй,
И делись со всем, кто дорог, вот и будет урожай!

Тигр Тигру, друг и брат,
Кум, коллега, кореш, сват.
Что ещё я тут добавлю?! Будут Тигры нарасхват!
Всё расхватят, всё захватят, и себя же наградят!

И к Котам Тигр расположен...

Кто любил когда нибудь,
тот наверно знает,
что любовь на свете есть,
счастья тож бывает.
что разлука на земле тоже брат бывает,
без разлуки нет любви каждый понимает,
что идёт по светубог тучи раздвигает
Помолись ему браток,раны заживают.

Любовь наскучит ей не скоро.
Любить готова всех она
За деньги и подарки – клево
Но и за так бы тож дала.

Да, рано к ней пришло сознанье
Что в этой жизни раб она
Страстей и радостей телесных
И этим сводит всех с ума.

С такой не прочь повеселится
Любой, кто может заплатить
За райский плод ее утехи,
За искрометные часы.

Но время тихо отмеряет
Веселья золотые дни
Приходит старость, вместе с нею
Расплата за грехи свои.

О Сітро, владчице, силу свою
Зішли й купцеві, й лихварю,
У ніжки твої низенько поклоняться
І вівтарю твоєму блаженно помоляться.
Прибічники твої най величать тебе,
Бо кожному даєш прекрасне ти лице.
Вони ж у віддяку мереживом сірим
Плетуть собі долю без горя і біди.
Чого ж тобі треба від мене, богине,
Най краще відчую гіркого полину.
Не знаю й не хочу я знати тебе,
Знання це смертельне, бо душу уб'є,
Най краще відчую гіркого полину.
До шляху пізнання твоєї науки
Ні разу не...

З часом птахи підростають,
Маму з татом покидають.
Та летять в далекий край,
Щоб знайти там тихий гай.

Щоб гніздо своє створити,
Та з любов’ю час цей жити.

Так і ти, моя сестра,
Поки в серці є весна,
Своє гніздечко зів’єш,
В дітях щастячко знайдеш.

Чоловік у тебе скеля.
Вітер підійме пустеля,
Скриє сонце, дощ піде,
Але він у тебе є!

В боротьбу за Боже слово,
Він піде на все готовий.
Не зламається, не згине,
Якщо серце в вас єдине!

Тож живіть серед птахів,
Чим вас Бог...

Ой, вы, гой еси, мои глазоньки!
Слуги славные, благоверные!
Мои милые глазки, любимые!

Как же вы меня выручаете!
Из беды любой вызволяете!

Вы зеркало души моей истерзанной,
Утешение вы мне находите
В час, когда надежды рухнули,
В тихий омут мечты все канули.

Как же я, мои любезные,
Благодарна вам за эти подвиги!
И словами лишь чувств не выразить!
Как жила б я без вас? Занималась чем?
Как мне жить без вас – я не ведаю.

И за всё-всё-всё, что достигла я, -
Вам хвала...

Взять, что ли цин и сбацать в стиле "цы",
О девушках провинции Хэнань.
Таких не встретишь, знают даже мудрецы,
Нигде, а паче тем в Чаньань.
Астре сродни они и хризантеме тож,
Чтоб провалиться мне или упасть с Яньюй.
За чох их, точно, сговорить не смож,
Как этот чох ты им не суй.

Грався з чубом вітерець –
Кум до Кума навострився:
Взяв духмяний папірець
(В день на ньому перцем грівся),
З діжки смачний огурець
(Смак до нього причепився)
Дошкуляє зміст увесь,
Наче кращій шмат гостинця?!
У гостинці є й млинець,
Пляшка теплої горілки,
Як козацький молодець,
Кум з’являється у хвіртки:
Здоровенькі Вам були –
Кум до хати поклонився,
Де кума сопить завжди –
Та заходь, от! зупинився…
Вже в передній, вліз в сінці,
Той же час – перехрестився,
Й Кум лежить...

Грицько й Стецько заготовляли дрова,
Лунали жарти, анекдоти всіх часів,
…злетіла ж тріска, як торпедна зброя,
Влучила…і немає в хлопців м’яких слів!
…лежать вони разом в міській лікарні,
Міркують вільно – скільки, хто, чого здобув,
…десь, у засіках, самогончик – справді,
Кортить у постраждалих сечовий міхур...
…й Стецько зухвало – рясненько наливає,
Під самий краєчок (у мідний чобіток),
Гриць: будя…будя, куди ллєш?! – питає,
Так, тож тобі…, тоді ж плесні єшо чуток…
…настроєньє...

Йшли іспити у школі, як кажуть – без сучка,
Усе на рідній мові, спочатку – до кінця…
Й питає жваво вчилка худого молодця:
Назви ж мені хлопчина всі місяці – сповна…
– Лютень, січень, травень…(а про грудень він забув),
Тож думав…, зробив сажень (хоча б так не заснув)…
Розгублена та вчилка підказує мерщій,
Показує ж на груди, щоб думав кмітливій…
Так, каже учень: Сисень… та ж руки опуска,
Кінчився мабуть кисень – головою все хита…
Чи – Пузень, …далі училка руки вниз веде,
Мож – Писень...