Сонце

Час, рікою пливе, у літа...
Весняними струмками, співає.
Ваша доля, мов цвіт, молода.
А душа, мов весна, зігріває.

Ваші очі, мов Сонце... З озер,
В них сльза, добротою, іскриться.
Світлом радості, і до тепер,
Ніжна посмішка, не забариться.

Причаїлась на Ваших устах,
Теплотою Великого Серця,
Материнським добром, у руках,
Що любов"ю великою, зветься.

Пахне хлібом, гостинним, Ваш дім.
В ньому, затишок, пісню співає.
Вам, коханая, низький уклін!
Хай Господь Вас, оберігає...

Рядом возле меня -
Лишь несколько сантиметров,
Но между нами стена,
На тысячи километров...

А в духе близки -
Небеса нас свели з тобою,
Прошлое давит в виски,
Настоящее заполняю мольбою...

Много с тобой говорили,
Много теперь молчим...
Сердца светом друг другу открыли,
Ныне гром-молния, замки и зажим...

Теперь дождь души стекает,
Бежит по венам рекой...
Сонце Создаель дарит -
Радугой светит цветной.

Нас озаряют ЛЮБОВЬЮ
Вечные наши стихи...
Текут к сердцу радужной кровью...

Вітер віє вночі,
Якось тихенько так дме.
Трава в полі вночі,
Чомусь так швидко росте.
Річка плине вночі,
Чомусь зовсім не так.
Люди сплять у ночі,
Але не спить зодіак.
Зорі сяють вночі,
Золоте коло кружить,
Все вгамувалось живе
Тільки сонце не спить.
Зранку світло, роса,
Зранку радість бринить.
І життя як краса,
Дівча не йде, а летить


* * *


Зранку дихається легше
На світанку любиться гостріш
На сітанку любиться як вперше
На світанку я люблю дивиться
Як ти спиш

888
Прислушайтесь к себе,пока не поздно
Звучит в душе у каждого набат
Родные Лота:”-Это не серьёзно!”
Про Библию Священную кричат...

Но в каждом слове плачет доля правды
Бог утерает слёзы всех икон...
И вслед за Лотом почему-то задом
Мы из Садома ко Кресту идём...

Над миром светят нимбами Святые
Предупреждая лотовых детей...
Не превращайся в столб, моя Россия
Ведь ты основа для планеты всей.

888

На рассвете меня поднял
Колокольный презывный...

Радість народна
Народжується на майдані
Гартується Воля
Молода, нездоланна

"Борітеся - поборете!"
Гуде наче дзвони
Непереможені Душі
МИ з Вами!
Ми з вами!

Гуде Україна
Цвіте прапорами
Браття і сестри
Ми з вами!
Ми з вами!


- Ми є люди!
Не раби і не хами
Над нами
Небо високе
І сонце над нами!

страшенний мороз завмер
кригою землю скував, оповив
але ж паросток росте – не вмер
крига скресне,
а зелене буде жить

скресне крига, бо е весна
зима кінчиться мимохідь
сяє сонце, земля в нас одна
люди хочуть без криги жить

Як буде много гаманiти :)
Казало Сонце -
Вас зпалю я - отож

В моїй душі нема нічого, крім печалі...
За все, що діється навколо.
Та часом хочеться втекти кудись подалі,
Щоби не бачити лихої долі.
Прокинутись би від жахіття цього сну,
Побачити, як сходить Сонце.
Наших дітей не забирають на війну!
І світло л'ється крізь віконце...

Алла Тимошенко 27.12.14 Трускавець

1 куплет
Час минув, всi пісні зім’яти,
А тебе мені не вистачає,
Як від серця журбу сховати?
Соловей для коханих співає.
Доторкнутися до зап’ястя,
Поцілунком його покрити,
Було би величезним щастям
В сні одному разом парити.

Приспів
Я не можу без тебе жити,
Я не хочу без тебе бути,
Як, скажи, тебе не любити?
Як обличчя твоє забути?
Від очей твоїх гасне сонце,
А від слів розцвітають квіти,
Ти постукай в моє віконце,
Я подумаю, дує вітер.

2 куплет
Як потрапити в наше літо...

Ты молча ушла, ничего не сказала
Как будто в лесу, меня потеряла
Я будто в бреду, я пытаюсь проснуться
Пишу тебе письма, в надежде вернуться

Но ты непреступна, как крепость Масада
И я для тебя, исчадие Ада ))
За глупость свою, ты готова сражаться
А я лишь хочу... извиниться и сдаться

Своих заблуждений, не признаешь, ни пяди
И я уступаю, прощения ради
Прости, ради Бога, за давностью срока
Я жертва любви, желанья, порока.

***
Ну чтож, не простила! А впрочем, плевать!
Я...