Повст

За решіткою тиша:
Усі, певно, сплять –
Не шурхотить навіть миша,
І вартові не шумлять…

У камері холодно… –
Вологість і сум.
А колись було солодко
Від радісних дум…

А колись було добре:
І гроші, й жінки.
Але стало примарно –
Лиш погані думки.

Не знаю, за що мені
Прикра доля така,
Та напевно вже камені
Прийшла збирать нам пора…

Івано-Франківськ
лютий 2010р.

Вона вже майже двадцять п’ять віків
Мужам ученим не дає спокою.
Вона – найзагадковіший з світів,
Описаний колись давно Платоном.

Повідав світові мудрець старий
Про землю, що звалася Атлантида.
Був, начебто, то острів чималий,
Де люди чесні й справедливі жили

Не було ще ні Кносса, ані Ура,
Європа доживала первість дику,
Атланти ж вже створили надкультуру,
І мудрі керували там владики.

На жаль не легко мир і спокій втримать –
Перемогла людей пиха й жадоба:
Вони пішли війною на...

а что если мы бы были сволочами,жили только для себя,
били всех и были сами? мир бы рухнул, как цунами
на заброшенные села. мы бы были сволочами,
если б были все похожи.

а что если наши ранненые души излечились бы навеки
мы бы были не похожи, брошенные в лужу дети.
грязь на лицах, в сердце раны, дрожь в руках
и в могзе спазмы.

мы - лишенные надежды, мы -покинутые счастьем.
мы пред выбором повстали, чтобы знать закалку стали.
не поможет нам никто, доктора себе мы сами.
были б...