Кохала

Вы то, чего злитесь, или боитесь, страх,
рождает агрессию, а не сила, не мечём,
не словом, убить не мило,……………..
любо поддержать, направить, подсказать,
не соглашаться, но не оскорблять, скарб,
не «трожь» и будешь хорош,…………..
одна болезнь у нас, изо терапией лечим,
душу не калечим, а кохаем, веер, махал,
махал, упал, устал, поднялся, расправил
лопасти, высунул иглы, стал оружием
массового поражения, в чём решение,
не для этого создан, сознание мутит,
и так, муторно, на сердце «тОски...

Мокнем, мокнем, под сюрреализмом, дал течь,
заделать нечем, разве, что обрубить, руки,
бур, бур, бур, бурим, прошли слой, агрессии,
и всякой депрессии, гагарины наших дней, как,
гагары, гарь, вытрем, накипь, сажу, золу, выметем,
тим, тим, тим, тим, взлетим, свобода, предрассудки,
в сторону, оккультизм, паралич, духа, худо, худо,
худо, художник, заложник, амбиций, мания величия
и все обличия,………………………………….
из детства, перепуган, бит.
- Где бита, где, где она?
- Тебе, зачем...

Не воскрешай, щоб знову поховати
Відлуння недосяжних берегів...
Чекав на те, на що не слід чекати...
Шукав того, чого не розумів.

Не вперше я кохав... і не в останнє,
Втрачаючи омріяні світи...
Залишу лиш конверт "до запитання",
Та спалені надією мости.

- Один, два, три, четири, пять...
- Не рахуй, не треба!
- Але ж їх так хочеться в долоньки взять,
Дотягнутись і зірвати з неба.

- Ти знала, що у кожного зірка своя?
- А як таке може бути?
- Он глянь, там, у куточку твоя,
Її навіть голос чути.

Чуєш, кричить вона?
Про твою красу горлає!
Дивись, видна її одна сторона.
Вона наче серце тримає.

Серце своє я тобі дарую.
Цей подарунок справді від душі.
Я тебе безмежно ціную.
Мої почуття уже на межі.

Давно хотів сказати,
Що...

Лише у небі зірка запалаэ,
спаде на землю тінь, на серці сумно.
Душа до тебе лине та бажаэ.
Мені так важко у часи безлуння.
Я так хотіла, щоб ти поруч був,
Щоб ніжно зігрівав мене, кохая,
Але одна я - ти мене забув.
У темряві ночній стою сама я.
Моє обличчя вітерець ласкає,
Смахне сльозу, волосся заплете.
Один лише він сум мій знає,
І плач і крик с собою понесе.
Якби він міг тебе знайти, коханий,
І передати все моє тепло,
Мій поцілунок ніжний, незрівняний,
Для тебе...

З лагідним цілунком у твоїх обіймах,
Зміниться миттєво все моє життя,

Якби я хотіла щоб були постійно,
З нами твоя ніжність і любов моя.

Це зігріє серце взимку у негоду.
Захистить від вітру сонячним теплом.

Щоб ми відчували ніжність та турботу....
Мовби нас сховала матір під крилом..\

Очі твої ясні, посмішка чудова..
Серце, що кохає мов у перший раз.

Райдуга над нами різнокольорова.
.Мов благословення дивиться на нас.

Ми відкрили серце, у бажанні ширім..
Кожен це...

Немає іншого бажання,
Ніж пити з уст твоїх кохання,
Та пригорнувши в тихім гаю,
Прошепотіти... я кохаю.

Душа крізь час і простір лине,
Навстріч тобі... моя перлино.

сидят лягушки
сидят подружки
ватрушки с петрушкой
едят
трещит кукушка
но словно клушки
кохают в пруду лягушат

Как мне тебя не спасти
как мне тебя не кохать
как мне без тебя жить?

Блаженно эту мантру повторяю
Вы мне не пишете уж целых пять часов
Мне кажется, что я по Вам скучаю...

Быть может, оба мы слегка сошли с умов,
Ведь между нами целых три соленых моря,
Покуда две страны жестоко спорят,
Я буду говорить Вам про любовь...

И в эту ночь, когда опять не сплю,
Когда волхвы свой путь со звездами сверяют
Ты просто скажешь: "Я тебя люблю..."
А я отвечу: "Я тебе кохаю..."