Дразья

Когда обида злая, над нами власть берёт,
Она нас ослепляет, наш разум усыпив.
И тот, кто ей поддался, зло на пути найдёт.
За месть свою душою и сердцем заплатив.

А местью не исправить ошибки и беды.
Того что в жизни было, уже не изменить.
Ведь это только в сказке: полил живой воды,
И тот, что уже умер, вновь начинает жить.

Ах как легко порою, поддавшись злу в себе,
Минутному порыву, обидеть тем людей.
И с этим все встречались, хоть раз в своей судьбе.
Когда мы обижаясь, теряли в...

Ти їдеш від мене, у справах, далеко-далеко
Сумую і дуже, страждаю, одна, я без тебе,
Життя сенс втрачає, жах, сила силенна,
Хмарин, заслали усміхнене сонечком небо.
Тяжко, життю пробиватись крізь спогади скрути.
І серце у грудях с моїх стукотить мов саженне
Не уявити, як без тебе життя біднесеньке буде,
Ти частина його дорога мені, і навік невід’ємна
Ти їдеш , все, сталось так, швидко, відразу,
Ми тільки з тобою сприймати життя почали,
А можна, з тобою, коханий, поїхати разом?
Тому...

.
Рішення ті про які пошкодую
Не в змозі прийняти, занадто ще рано.

Краще я ще раз усе обміркую,
Не турбувати щоб серце задарма.

Я пропоную повірити щиро
Коханню яке нам серця сповиває.

Без цього нічого у світі немиле
Без цього життя сенс відразу втрачає.

Я пропоную тобі зачекати,
Все, що було промине непомітно.

Все ж пропоную не нервувати
Хмари підуть і знов буде світло.

І пропоную не турбуватись,
Я все зроблю, що від мене залежить

Якщо нам судилося закохатись...

Кривляє обличчя суддя
Він судить мистецтво
Якого насправді нема.
Ваша відраза - то доказ
Що у світа слинява душа.
Кожне слово – то показ
Світу нема.
Є тільки кожний.
Є тільки те,
Що зветься
Я

Мов книгу, я думки гортаю,
Листи в мережі розсилаю…
Просто : «ПРИВІТ!»
Себе я відпустила,
Аби міг ти прийти красиво
РОЗТАНЕ ЛІД…
На розкиданих листках
Напишу: «ЛЮБЛЮ» в думках,
Щоб по ним знайшов мене,
ТА РОЗТАНУВ ЛІД…
Із розкиданих шматочків
Я складу : «ЛЮБЛЮ» - це точно,
Щоб ти пам’ятав мене,
В ЗОРЕПАДІ ЛІТ…


Приспів:
Кохай мене! Просто кохай!
Шукай мене! Час наш тримай!
Цілуй мене, як вітер - квіти!
Бо ти для мене , а я – це ТИ!


Обірвано струною...