Булые лодки
Красивые стихи про Булые лодки на различные темы: о любви, стихи поздравления, короткие стихи, для детей и многие другие вы найдете в ленте поэтических публикаций нашего сайта.
Какие стихи вы предпочитаете?
Результаты Выберите свой вариант ответа.
После этого появится результат.
После этого появится результат.
Стихи - Корвет Меркурий
.
Кипят черноморские волны.
«Меркурий» стремится вперёд,
отвагой и мужеством полный!
Присяга на битву зовёт!
Отваги и мужества полны!
Бой смертный, кровавый грядёт.
.
Турецких линкоров бортами
зажат несгибаемый бриг.
Прибитый на гафель гвоздями
стяг русский над морем парит!
На гафель прибитый гвоздями
стяг чести в бессмертье летит!
.
Едины в решении смелом
погибнуть в неравном бою.
Герои свершают умело
маневры и бьют по врагу!
Герои воюют умело.
Изранены, бьют по врагу...
Кипят черноморские волны.
«Меркурий» стремится вперёд,
отвагой и мужеством полный!
Присяга на битву зовёт!
Отваги и мужества полны!
Бой смертный, кровавый грядёт.
.
Турецких линкоров бортами
зажат несгибаемый бриг.
Прибитый на гафель гвоздями
стяг русский над морем парит!
На гафель прибитый гвоздями
стяг чести в бессмертье летит!
.
Едины в решении смелом
погибнуть в неравном бою.
Герои свершают умело
маневры и бьют по врагу!
Герои воюют умело.
Изранены, бьют по врагу...
Автор: КольчугинВладимир
Стихи - Коханій людині
Моє серце веснонька лагідна заполонила,
Я тебе кохаю міцно від щирого серця,
Це не забаганка, це правда не сердься,
Кохання серденько мов матінка сповило
Як сонечко ясненьке, як голубоньку мою
Ціную я кохання більше за життя
Щоб приводу не було мені для каяття,
Завжди тільки щирою я буду з тобою…
Ніченька темна й ви зіроньки мої яснії
Дякую вам милі за красу вашу чудову,
Таку незрівнянну срібно – кольорову
Вона подарувала мені думки прекрасні.
Річенька глибока, вас, зіроньки...
Я тебе кохаю міцно від щирого серця,
Це не забаганка, це правда не сердься,
Кохання серденько мов матінка сповило
Як сонечко ясненьке, як голубоньку мою
Ціную я кохання більше за життя
Щоб приводу не було мені для каяття,
Завжди тільки щирою я буду з тобою…
Ніченька темна й ви зіроньки мої яснії
Дякую вам милі за красу вашу чудову,
Таку незрівнянну срібно – кольорову
Вона подарувала мені думки прекрасні.
Річенька глибока, вас, зіроньки...
Автор: ОляЗазимко
Стихи - Останній лист
Ти брав мою руку... часто всміхався...
Ти завжди казав, що я від всіх краща...
Ти слово промовивши прямо у вічі
Вдихав в мене радість... і мабуть би навіки...
Та просто нічого безплатно на довго немає.
І всі ті прохання, нездійснені мрії...
Пустенькі словечка і марні надії...
Усе ти пустив, не сказавши нічого
І вітер давно вже розвіяв останню розмову.
І ти вже давно мене позабув
Бо поруч твій "ангел" новий...
Вона... довгонога брюнетка...
Сміється все з жарту... говорить приємно...
Ти завжди казав, що я від всіх краща...
Ти слово промовивши прямо у вічі
Вдихав в мене радість... і мабуть би навіки...
Та просто нічого безплатно на довго немає.
І всі ті прохання, нездійснені мрії...
Пустенькі словечка і марні надії...
Усе ти пустив, не сказавши нічого
І вітер давно вже розвіяв останню розмову.
І ти вже давно мене позабув
Бо поруч твій "ангел" новий...
Вона... довгонога брюнетка...
Сміється все з жарту... говорить приємно...
Автор: Сашал
Стихи - Час
Неможливо спинити час.
Ми не в силах його спинити.
Та він може спинити нас,
у безмежжі своїм втопити.
Не пустити в майбутній день,
на вчорашній струні лишити,
щоб під звуки старих пісень
ми ніщо не могли змінити.
Щоб ми вранці були такі ж,
як і вісім годин до того.
Не мудріше і не сміливіш,
не навчившись чогось нового.
Не знайшовши свою мету.
Не відкривши потрібні двері.
Залишивши любов святу
існувати лише на папері...
Не можливо спинити час.
Загубитися в часі можна...
Ми не в силах його спинити.
Та він може спинити нас,
у безмежжі своїм втопити.
Не пустити в майбутній день,
на вчорашній струні лишити,
щоб під звуки старих пісень
ми ніщо не могли змінити.
Щоб ми вранці були такі ж,
як і вісім годин до того.
Не мудріше і не сміливіш,
не навчившись чогось нового.
Не знайшовши свою мету.
Не відкривши потрібні двері.
Залишивши любов святу
існувати лише на папері...
Не можливо спинити час.
Загубитися в часі можна...
Автор: Пленница_Свободы
Стихи - Ангел-охоронець
Я не засну, якщо ти не прийдеш
і біль не заспокоїш мій глибокий,
крізь відстані мені не принесеш
в долонях-крилах довгожданний спокій.
Це можеш тільки ти, лиш ти один –
мене порятувати від будення...
Спинити плин настирливих хвилин
і повернути втрачене натхнення.
Я так тебе чекаю!.. Я тону
у загрубілих сутінках кімнати.
Без тебе цю пітьму не прожену.
А сили ледве вистачить чекати...
Зійди до мене, Бога посланець!
Покинь своїх висот небесні храми.
Ти ж бачив біль закоханих...
і біль не заспокоїш мій глибокий,
крізь відстані мені не принесеш
в долонях-крилах довгожданний спокій.
Це можеш тільки ти, лиш ти один –
мене порятувати від будення...
Спинити плин настирливих хвилин
і повернути втрачене натхнення.
Я так тебе чекаю!.. Я тону
у загрубілих сутінках кімнати.
Без тебе цю пітьму не прожену.
А сили ледве вистачить чекати...
Зійди до мене, Бога посланець!
Покинь своїх висот небесні храми.
Ти ж бачив біль закоханих...
Автор: Пленница_Свободы
Стихи - Про життя...
Так, я не пишу давно вершів,
Чому? Напевно болю було мало,
тепер, так вистачить цого,
напевно, кожному б на цій землі роздала.
Моя любов така примхлива діва,
Від неї я літаю наче птах,
а то ось так болить десь зліва,
Та люди кажуть, що це страх.
В моїх очах немає радостї, Вона,
кудись поділась, може і втекла.
Годинами дивлюсь на небо,
там хмаринки,
Та ім так холодно самим,
Я розумію іх , бо часто, на одинці
я залишаюсь з світом що німий.
Так,є кохання, воно – моє диво,
Та...
Чому? Напевно болю було мало,
тепер, так вистачить цого,
напевно, кожному б на цій землі роздала.
Моя любов така примхлива діва,
Від неї я літаю наче птах,
а то ось так болить десь зліва,
Та люди кажуть, що це страх.
В моїх очах немає радостї, Вона,
кудись поділась, може і втекла.
Годинами дивлюсь на небо,
там хмаринки,
Та ім так холодно самим,
Я розумію іх , бо часто, на одинці
я залишаюсь з світом що німий.
Так,є кохання, воно – моє диво,
Та...
Автор: Kievlyano4ka
Стихи - Зірка миру
Над світом сходе зірка не одна;
Їх дві, і кожна з них самолюбива.
По-перше, зірка Сили – то війна.
Та є ще зірка Права – слова сила.
Безжальні промені у кожної із них.
Одна усе спустошити лиш хоче,
За слабкість – вбити, за супротив тих,
Хто не скоривсь їй, в люті спопелити!
Та інша теж глуха до нарікання.
До того ж, ще й сліпая від природи.
У неї лиш одне бажання:
Щоб все було, як їй лиш до вподоби.
Коли над нами сила – то біда;
Кайдани й батоги – то її слуги...
Їх дві, і кожна з них самолюбива.
По-перше, зірка Сили – то війна.
Та є ще зірка Права – слова сила.
Безжальні промені у кожної із них.
Одна усе спустошити лиш хоче,
За слабкість – вбити, за супротив тих,
Хто не скоривсь їй, в люті спопелити!
Та інша теж глуха до нарікання.
До того ж, ще й сліпая від природи.
У неї лиш одне бажання:
Щоб все було, як їй лиш до вподоби.
Коли над нами сила – то біда;
Кайдани й батоги – то її слуги...
Автор: kabaspoet
Стихи - Прощальная песнь крыши
Тик-так- мерно движутся минуты.
Трык -тресь рвется сердце уже сутки.
Бух-бом отдается боль в затылке.
Глык-буль пьяный муж с кривой ухмылкой.
Ух-ах жизнь наклонною несется.
Мяу-мур -лапой в двери кот сребется.
Дзинь-трень льется в сон звук смс-ки.
Плюх-плях грязи в душу с болью вместе.
Кап-кап - в ванной кран последней точкой.
Бжик -вжи нервы пилит на кусочки...
Забываюсь тяжким сном,
Завтра еду я в дурдом.
Трык -тресь рвется сердце уже сутки.
Бух-бом отдается боль в затылке.
Глык-буль пьяный муж с кривой ухмылкой.
Ух-ах жизнь наклонною несется.
Мяу-мур -лапой в двери кот сребется.
Дзинь-трень льется в сон звук смс-ки.
Плюх-плях грязи в душу с болью вместе.
Кап-кап - в ванной кран последней точкой.
Бжик -вжи нервы пилит на кусочки...
Забываюсь тяжким сном,
Завтра еду я в дурдом.
Автор: рудая
Стихи - Двоє за вікном
Дивлюся у вікно прозоре
І бачу сніг, людей нема,
І, раптом, тут з'явились двоє,
І він її так обійма...
І на душі морозно стало,
Бо ще недавно за вікном
Мене ті руки обіймали...
А може... то було все сном?!
Ні, то не сон, то - страшна казка,
Якій кінця уже нема,
А Вітер шепче: "Ну будь ласка,
( З другою він, а ти одна )
Залиш його і не втручайся,
Так краще буде вам обом,
І краще ти одна зостанься,
Залиш ти двох тих за вікном!
І "новими" поглянь очима
На той світ, що не за вікном...
І бачу сніг, людей нема,
І, раптом, тут з'явились двоє,
І він її так обійма...
І на душі морозно стало,
Бо ще недавно за вікном
Мене ті руки обіймали...
А може... то було все сном?!
Ні, то не сон, то - страшна казка,
Якій кінця уже нема,
А Вітер шепче: "Ну будь ласка,
( З другою він, а ти одна )
Залиш його і не втручайся,
Так краще буде вам обом,
І краще ти одна зостанься,
Залиш ти двох тих за вікном!
І "новими" поглянь очима
На той світ, що не за вікном...
Автор: PayevskaTanya
Стихи - Ти пішов...
Ти пішов, ти забра все з собою,
Все забрав, що пізнали ми разом,
Мені залишив лиш те,
Що гірким зветься словом "зрада".
Рвав троянди з моєї душі
На заході сонця був ти з другою,
Ті троянди тримала вона у руці,
Й на світанку була із тобою.
Ти навіть не знаєш, що ти накоїв,
Юність, закоханість звів,
Повінчав ти навіки мене з журбою,
Але не зкував з нею, ні!
Все забрав, що пізнали ми разом,
Мені залишив лиш те,
Що гірким зветься словом "зрада".
Рвав троянди з моєї душі
На заході сонця був ти з другою,
Ті троянди тримала вона у руці,
Й на світанку була із тобою.
Ти навіть не знаєш, що ти накоїв,
Юність, закоханість звів,
Повінчав ти навіки мене з журбою,
Але не зкував з нею, ні!
Автор: Жюли
Воспользуйтесь поиском, в случае, если найденной информации по теме Булые лодки вам оказалось не достаточно.
[ На главную | В раздел Стихи ]