Крiзь зоряний снiг...

Холодна самітність. Зима. Сніговій.
Вечірній, тріскучий... лихий морозець.
В освітлених вікнах нездійснених мрій,
Тепло і надія безжурних сердець...

Там... кава парує, вирує життя,
Лунає дзвіночками радісний сміх,
Закохані душі летять в майбуття...
Мандрують світами... крізь зоряний сніг.