Зарубежный

Летять казки із мами уст у віки
До немовлят, що ще не мовлять слово,
До тих дитят ще лине колискова
Вона найкращий друг є для батьків.
Лежить дитятко у своїй колисці,
Такеє мирне, спить спокійним сном,
Вже завтра знову мамі крикне,
А ще лиш мить і скаже перше слово.
Ще тільки мить і своїми стежками
затупотять малесенькії ніжки
Іще не раз, не двічі скаже: "мама",
І погортає перші свої книжки.
Прожити б тільки мить!
Дійти б до тої миті!
Переступить невидимий барьєр.
Туди, де ігри...

1

Люблю. Без памяти люблю…
Пусть, даже больше проклинаю.
Я знаю – сам себя гублю,
Но разлюбить и не мечтаю…

Кто ты? Цветок без лепестков,
Ты утро, растерявшее лучи,
Нет, не взойдёт любви росток
Из твоей каменной души.

И всё ж люблю! За что люблю,
И сам не вижу, и не знаю…
Я знаю – сам себя гублю,
Но разлюбить и не мечтаю.

(перевод мной сделан в феврале 2007 г)

Текст оригинала:

Люблю. Без пам’яті люблю…
Хай, може, більше проклинаю.
Я знаю – сам себе гублю,
Але не...

Бажаю бачити крізь призму чужих снів
Твоє буття відкрити на долоні
Бажаю бачити крізь пелену часів
Скорботний погляд сповнений любові.

Сказати правду, так щоб назавжди
Зв’язали ці слова мотузкою любові
І на душі тобі, залишу поцілунок долі
Щиріший за усі, що відчував колись

Gaudeamus igitur,
Juvenes dum sumus:
Post jucundam iuventutem
Post molestam senectutem
Nos habebit humus.

Ubi sunt, qui ante nos
in mundo fuere?
Vadite ad superos
Transite ad inferos,
Quos si vis videre.

Vita nostra brevis est,
Brevi finietur.
Venit mors velociter,
Rapit nos atrociter;
Nemini parcetur.

Vivat academia,
Vivant professores.
Vivat membrum quodlibet,
Vivant membra quaelibet,
Semper sint in flore.

Vivant omnes virgines
Faciles, formosae.
Vivant et...

I was searching for peace of mind
Always
I was afraid not to find it
Never
There was only a pain

And then I have risen
Above all illusory worlds
yeah

Wonderful Emptiness destroys thoughtforms
It is inside of me
There are no more sufferings because of alien desires

Everything is only illusion
Look into yourself and you'll find a Truth
You are on the right Way
Stop, dont run
Listen to silence...
There is nothing here

Close your eyes and look ahead
Forward of yourself
All...

Не знаю, чи буду
З тобою у весінньому саду,
Що квітне...
В траву шовкову упаду...
І нас покриє сніг
Із пелюстків кохання...

Зноў узносіцца над зямлёю
Калакольны, прыгожы звон.
І над мною, і над табою,
Быццам вецер праносіцца ён.

Над балотам, і лесам, і лугам,
І над возерам, дакранаясь вады,
Над сялянінам і яго плугам-
Звон як птушка – склікае сюды.

Сонца ўсходзіць тут і заходзіць,
Асвяшчая краіну маю.
Добра тут сустракаюць, праводзяць,
А я аб гэтым песню пяю!

Вось узняліся кветкі да сонца,
І цудоўна пяюць салаўі,
Вялізарныя рэкі, бясконца,
Цягнуць у мора воды сваі.

Гарады старажытныя, вёскі...

Шановні, славнозвісні, ніби, щирі депутати!!!
Верховна Рада нині ринг - не установа,
А може досить імідж України плямувати
Ви рішення приймайте вірні в залі урядовій..

Щоб не з’явилася енергетична криза,
Астрономічно, штучно піднятих тарифів,
Надайте зміни ,досить вже сюрпризів,
Знайдіть благаю доленосний вихід.

Не змінять бійки, змісту, суті суперечок,
Загрозливі стають вже настрої в державі.
Амбіції надмірні зараз дуже недоречні.
Не допоможуть, зіпсують життя реалії...

Моя Державо! Україно!
Ти, незрівнянна у красі,
Одне прохання, будь єдина!
Як в місті, так і на селі.

Щоб ти довіку процвітала!
Ніхто не шматував твій дух!
Щоб штучних не було кайданів
Обмежують, що вільний рух.

Щоб працювала плідно влада
Щоб не було невірних дій
Щоб брат, не йшов на бійку з братом,
В нашій країні молодій!!!

Щоб всі твої святі собори
Підтримали твій вірний шлях,
Не допустивши непокори,
І крові на людських руках!

В єднанні рішень відповідних,
Нехай живе...

Чорна ніч на землю впала,
Я в думках тебе плекала,
Ніжно очі твої цілувала,
Про себе зовсім забувала.

Чорний янголе, прийди,
Запали знов всі світи,
Щоб не плакали дівочі,
Мої теплі карі очі.

Ти з’явився, наче диво,
Моє серце вмить зомліло
І шептало, що це—ти,
Але час прийшов піти.

Порожнеча, сил не маю,
Свою долю проклинаю.
Хоча знаю: різні ми.
Й прошу: «серце відпусти!»

Я не в силах розлюбити,
Своє серце розчавити,
Що тобі здалось в полон.
Ні, мій любий, це не сон...