Мити-Тити

Пожовкле листя в парку лежить.
Про лiто спогад, щасливу мить…
Сезони року як людське життя,
Весна та лiто, осiнь, забуття…

Тарас Тимошенко
24.11.2016

Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський

Почему на твоей щеке
заблестела слезинка?
А быть может, дождинка
пала сверху в крутом пике.

Может, просто снежинки след.
Белоснежная, тает.
Иль букашки летают
и целуют они портрет.

Пусть лишь радость родит слезу.
И сияет свет в сердце,
очищает он герцы.
Дарят капли свежесть в грозу.

Пусть снежинки ласкают взгляд,
согревают твой холод.
Улыбнёшься – я молод,
впереди мгновений парад.

А с малышкой-букашкой пусть
улетит душа птицей...

Будь зі мною в радості й печалі
Будь зі мною ти завжди,
Й кожну мить зі сходом сонця
Будь зі мною тільки ти.
Будь коли глибока ніч настане,
І коли проміння будуть у вікні.
Будь коли впаде щаслива наша зірка,
І коли горітимуть мости.

Дарую тобі слова
Щастя із них склади
Склади з них казкові міста
Весняні квітучі сади

Склади з них світанок рожевий
Або білий-білий туман
Баладу про вічне кохання
Або напиши роман

Дарую тобі слова
А ще подарую вірші
Щоб ти відчувала мене
У серці, в своїй душі

Кохання відчула моє
Відчула як море шумить
А ще щоб відчула знов
Серця стурбовану мить

А може, змарнуєш слова
Ніщо не стурбує тебе
Під сонцем, не вічно ніщо
Колись, може й небо впаде

І вирвуться м́ої слова
У...

У котре знов, проминув рік, відміряв міру
жаль, не знайшов, в душі тепло, кохання, віру

Я не знайшов, короткий шлях, душі в Нірвану...
що втратив я, не поверну! Сліз лить не стану...

У котре знов, відміряв шлях, не в низ, не в гору...
Не визнавав Біблейських книг, Коран і Тору...

Проте кохав! До забуття! До божевілля!
Пристрасний був, до навчання і до похмілля!

І кожен раз, шукав свій шлях, кохання, долю!
А крила б мав, покинув все, злетів на волю

А там хоч в Пекло, хоч в...

Рвался из глыбы Давид,
н силы были неравны, -
Мрамор цепко хранит
мысли свои и тайны.

Мрамор Творцу не простит
боль нанесенной раны,
если резец пронзит
спящего в нем Титана.

Виден творцу сквозь камень,
рвущийся к свету, Давид.
Перед его глазами
гигант, как живой, стоит.

Давит ему на плечи
глыбы сплошной монолит,
и далеко до встречи,
но молот не зря стучит.

Срывает резец оковы, -
спадают они навсегда:
ослабевают оковы,
сдаваясь пред силой труда.

Но продолжается битва...

Откройте боги тайну мне –
Как жил Гагарин на Луне,
Что ел, что пил, кого любил,
Каких зверей он лунных бил?
Ловил ли там ежей, ужей,
Ходил ли в море на моржей?
Или он ел одну конину
И хрен чесал через штанину?

БОГИ:

Видим мы галактик орды,
Видим мы созвездий морды,
Все мы знаем по часам:
Кто чего себе чесал,
Кто чего себе отрезал,
Кто куда зачем нахезал,
У кого какой конец,
Самка кто и кто самец.
Все мы знаем и умеем,
Книгу мы одну имеем -
В ней Гагарин и Титов
Ловят в...

Я слухала шепіт хвилі,
Хвиля тихенько шепоче,
Їй вже море набридло,
Більше так жити не хоче.

Стати б на небі зіркою,
Палко в ночі світити,
А може стати людиною,
Щоб навчитись любити?

Та кажуть від цього так боляче,
Так, ніби навпіл розірвана.
Між морем- душею, та берегом- розумом,
Губитись як квітка зірвана.

Губитись в полоні відчаю,
Від цього і сльози стрічкою,
Та ні, не хочу кохати,
Нехай краще стану я річкою.

Ой, хвіилько, любо подруженько,
Знайома мені твоя доля.
Та...

Родина!
Тихий сад, где у тына алеет смородина,
Родина!
Островок за излучиной быстрой реки,
Родина!
Возле дедовской кузни сухая колодина,
Родина,
По апрелю лазоревые ручейки.

Родина!
Дар судьбы, что дороже и злата и ордена,
Родина!
Две души, две надежды, сращенные встык,
Родина!
Пусть тебя не коснется любая невзгодина.
Родина!
Пусть звучит горделиво священный язвк.

Родина!
Ты опорой судьбы и души на добро дана.
Родина!
Кто остался без Родины – жалок, убог...
Родина!
Я в...

Я возвращаю себе утраченное
С годами прошлое нами забытое.
Кем-то подавленное, молча припрятанное
Лунное...юное... время прожитое…
Я возвращаю себе реки радости,
Силу в стремлении к истине времени,
Нежного зверя жестокие шалости
Песней, пропетой ручьями весенними.
Я возвращаю себе муки творчества -
Площадь всех тех, кто живет в Бесконечности …
Рядом - столпы и титаны пророчества
В полуреальных событиях вечности.
Я возвращаю себе все далекое
Некогда в спешке и лжи нераскрытое.
Всё...