Дощ

Сусідки-Кумоньки зійшлися
У день яскравий та сухий…
Світило сонце, синя птиця
У небі ладилась мерщій…
Попили ж чаю, трохи кави,
Ум’яли з сиром пироги,
Про всі діла розповідали,
У бік ширяли, як могли…
Чого ж тобі везе – сусідка?
Питає, Зла, почервонів,
Ти мрієш прати, є погода,
Якийсь тут маєш чудослів?
Ні…, в мене є гнучкий барометр,
Ось, каже жінка, взяв настрій,
Мій чоловік – людській тахометр,
Крутить вуса – по часовій…
Якщо лежить кінець направо,
То ж буде дощ, варю я...

Я дивлюсь на небо,
А на небі зорі.
Я не розумію,
Звідки в світі горе,
Звідки біль і сльози,
І страшні недуги,
Вітер, дощ і грози
Злість, ганьба, наруга.
Звідки смерть і війни,
Жадібність і заздрість,
Сум і безнадійність,
Старість, безпорадність …
Я дивлюсь на небо
І про щастя мрію.
Звідки зло на світі,
Я не розумію…

Івано-Франківськ
14 листопада 2009р.

Я сиджу вдома, дивлячись в пустий екран
Нічого не роблю, клацаю клавіатуру
Я п’ю гарячу каву, обновлюю сторінки
Нічого я не знаю, життя моє стоїть.

Коли за вікном йде холодний дощ
Люди знають горе, гірко плачуть
Виганяють їх з роботи, розпадають сім’ї
Вони стоять з нічим, в суєті розбиті.

Але я хочу визирнути з вікна
Побачити життя, пізнати щастя в ньому.
Хочу прогуляти все його, із дівчиною
З цікавими очима та теплими вустами.

Коли за вікном яскраво сонце сяє
Виблискує...

Не кажіть дурниці,
Краще - гей, заждіть -
Хлібом-сіллю жниці
Правду освятіть.
Квіти коло хати,
Гуси на ставку -
Україна-мати
Ніби у раю…
Та в лиху годину
Вітер сновигав -
Клав у домовину,
З мертвих піднімав…
І коли полями
Спалахи зорі
Жито цілували
Рідної землі -
То були махновці,
То була війна -
Українські ночі -
Хижий птах літа…
Думи невеселі,
Вітерець гуля,
Ходить по пустелі -
Журиться земля…
Та Махно завзятий
Вірить, що народ
(Годі вже чекати)
Зробить першим крок...

...Пожовкле листя падаэ з дерев,
дощ накрапаэ, холодно вночi.
Mенi самотньо зараз i тепер.
Не плачь, не повернусь я, не кричи.
Оcтанiй вогник зникнув навiть.
Остання нiч розтанула, мов сон.
Самотнiсть даве немов камiнь.
I вже у серцi не горить вогонь.
3гадаю нашi зустрiчi у парку,
коли ходили ми по стежкам весняним.
Подарував обручку ти на згадку.
Я думала, що буду лише з ним.
Летiли днi, як журавлi у вирiй.
Кохання наше попливло з водой.
Знайшов другу кохану мiй...

Рисовые поля на фоне бамбуковых рощ и вели
кой китайской стены, зелёное на зелёном, шёл
проливной дощ, по нашим меркам ливень, жёл
тое на голубом, пивень, на чёрном, (терриконы)
в соломенных головных уборах, мотыги в руках,
покалено в воде и при каждом ударе, "ах", возде
лывание полей,поднебесной,(страх родившийся
раньше),дайши на рассвете, встань же, ян, чи,на
полняясь энергией по сторонам света,в магнитн-
ом поле, земли, генератор мысли там где мы,
плавное движение внутри, бой с...

- Мнём – говорил мим – мним мир,
время мнимо, сумма историй, нео-
твратимо, принцип неопределённо-
сти в пространстве, приближают к
концу, не остановить конницу, на по-
лпути? и не пойти вспять?
Ругался матом, (бил кулаком о стол):
- Б….., б….., б…!
***
- Где ты тая?
Туман тая,….над, оголяя крыши до-
мов, ад, и рай…… слов,
сказочный разворот,
выпал осадок….вод, лов, твоих
мыслей, образов череда, полынь,
лебеда, хвощ, авось не пойдёт дощ…
всходит солнце, …………..
пенье птиц...

Засумували київські платани.
Журба...Така осіння суть.
Підуть дощі і сум розтане,
Дерева згодом всі заснуть...

Тарас Тимошенко
7.09.2016

Назбираємо собі в долоні зорі.
Нехай справдяться завітні мрії всі.
Споглядаючи розкоші неозорі,
Завмираємо в цілунку, ніби в сні.

Хвилювання нам перехопило подих.
Метеорний дощ проймає сяйвом ніч.
Від чутливого торкання - милий подив,
Насолода від ласкавих губ та віч.

Вітер зір закрутить нас в зірчастім танці.
Вир підхопить, віднесе в зіркову даль.
Незрівнянної вистави стали бранці.
Із полону ранок звільнить нас, на жаль.

Ми мандруємо в світах Чумацьким шляхом.
Невеликий...

Як добре, що Світ обертається
То радість, то смуток від втрат
Як добре, що літо вертається
За драмою, слідує жарт…

Як добре, що темрява скінчиться
Що вранці, прокинеться Світ!
Що друзі, в обіймах прощаються
При зустрічі, кажуть - Привіт!

Як добре, що Світ обертається!
Все прийде, на круги своя…
Що пристрасть, до серця вертається
Й кохання шепоче - Твоя!

Як добре, що Всесвіт пов’язаний
Веселка, дощі і гроза
Як добре, що - ВСЕ!, ще не сказано
Що очі блищать і сльоза

Як...