Зори

Знов – Ку-Ку, Ку-Ку – кукує міф «Кукушки» уві снах,
На природно рідній мові у могутніших лісах…
…й десь, у центрі ліса, з дуба незалежну пісню ллє:
Ой, Зо-Зу, Зо-Зу… Зозуля*…й щось «зозується» не те…

…крик зверта вона до долі – де ж оті яскраві дні?!
Й світить сонце, стають зорі, нема ж світу по весні?!
Може криз у самій волі, що блукає та реве?!
Відсутні ж зустрічі любові з вірою, що гниє!

Сіра ж пташка на природі спільну пісеньку веде,
На ланах та в щирім полі шлюбний гомін...

Я тебе ,милый друг, напою,
Как сливаются ночи в зарю,
Как бежит по тропе в этой дивной ночи
В белом платье открытость Души.

В нежном вальсе с луною кружа
В млечных звёздах искала Душа
Ту тропинку судьбы, по которой взошли
Её грёзы о море Любви.

И срываясь с небес высоты
В море падала искрой мечты.
И казалось всё ей,не достигнет никак
Её троп огневой звездопад.

Не спеши, милый друг, не спеши
В лунной ночи звездою вскружив,
Будут в зорях твоих звонче петь соловьи,
Ты сейчас к...

Не кажіть дурниці,
Краще - гей, заждіть -
Хлібом-сіллю жниці
Правду освятіть.
Квіти коло хати,
Гуси на ставку -
Україна-мати
Ніби у раю…
Та в лиху годину
Вітер сновигав -
Клав у домовину,
З мертвих піднімав…
І коли полями
Спалахи зорі
Жито цілували
Рідної землі -
То були махновці,
То була війна -
Українські ночі -
Хижий птах літа…
Думи невеселі,
Вітерець гуля,
Ходить по пустелі -
Журиться земля…
Та Махно завзятий
Вірить, що народ
(Годі вже чекати)
Зробить першим крок...

Не успею я, не успею я,
К горизонту до ночи опять.
Как всегда маня, как всегда маня,
Будет край неба вдаль убегать.

Снова тёмная, снова тёмная,
Ночь придёт, отобрав горизонт.
И спать должен я, и спать должен я,
Чтобы смог отдохнуть от забот.

Горизонт — мечта, горизонт — мечта,
Из разряда несбыточных он.
Зорь в нём красота, зорь в нём красота,
В нежность алую их я влюблён.

Жив покуда я, жив покуда я,
Любоваться на них буду здесь.
Легче трудная, легче трудная,
Мне дорога, пока...

Там, в краю ясных зорь нежно-алых,
Средь бескрайних и вольных степей,
Есть село, где свет жизни узнал я,
И нет в мире мне места милей.

И всю жизнь в моём сердце со мною,
Жараспай мой любимый, родной.
В нём народ живёт чистый душою,
Добрый, гордый и нравом простой.

Там, последним поделятся с другом,
И отпор там дадут злым врагам.
Там зимою, подпев степным вьюгам,
Брат пел песни, с сестрицею нам.

Мотив песен тех, старшего брата,
Я в себе сердцем сделал стихом.
И пою им про то...

Вечоріє, жевріє небо
Зорі спалахують у синяві
Я у думках своїх, йду до Тебе
Ти подобаєшся мені

Я кохаю тебе, шепчуть зорі!
Ти чарівна, повторює ніч
Сяйвом місячним, стежкою в морі
Йду до тебе, ти лише поклич

Йду до тебе, крізь ніч, понад роки
Понад сили і понад життя
Безкінечність, це лише два кроки
Нас єднає любов! Почуття!

Почуття, і нічого не вдієш!
Від кохання нема вороття
Саме так, ти пожнеш, що посієш
Сій любов, і здобудеш життя

Я іноді, люблю на-самоті
Дивитись в небо, споглядати хмари
В їх білизні, в чарівній пишноті
Я бачу інший світ, я бачу мари

Я бачу хмари, бачу височінь
Своє дитинство і своє кохання
І спогади, мов журавлиний клин…
Я бачу світ, мов в перше, мов в останнє

Я іноді, люблю на-самоті
Дивитись в небо, споглядати зорі
їх мерехтіння дивне в темноті…
чарівні спалахи, як сяйво в морі

Я бачу зорі, їх чарівний світ
Я відчуваю їх таємні чари
Й душа моя зривається в політ
Моя свідомість...

Где-то есть в России край заветный,
Что в другом скитаясь не забыть,
Алость зорь под синевой рассветной
Он глаза заставил полюбить.

Там мечты навек остались юными
Со звездой, упав на тихий пруд,
И сияя голубыми лунами,
Лебединой песни ночи ждут.

Ждут назад шумящие берёзы,
Словно твой расцвет вернуть хотят,
Но порою кажется их грёзы
Грусть о том, что быстро дни летят.

Обещают, ветками качаясь,
Лет связать оборванную нить
И тебя как в детстве беспечальном
Вновь весенним соком...

Далеко-далече,
Зорь рассветных дни.
И согреют вечер,
Мне здесь не они.

Я не буду охать,
И судьбу ругать.
Я живу неплохо,
Что ещё желать.

Отчего-то только,
Я забыл покой.
Ностальгия колко,
Колется тоской.

И щемит сердечко,
В нём печали песнь.
Сделала засечку,
Мне на нём болезнь.

Далеко-далече,
Зорь рассветных дни.
Их уже не встречу,
Прошлым — не мани.....
Марковцев Ю.

*
Да здравствует Российский Флот!


*


1. ВМФ. Парад.
2. Вперёд, Россия, на века
3. Севастополь. Море зовёт
4. Север прекрасен. Дальние дали
5. Сахалин
6. Бриг, корвет «Меркурий»
7. Одесса
8. Бой в Хиосском проливе
9. Чесма
10. Петропавловск – Камчатский
11. Девятый вал
12. Море. Коктебель. Закат
13. Магия моря – вот жизни стихия
14. Русский Мир
15. Россия встала на века
16. Клеветникам России. 21 век.
17. Мы служим отечеству. Сильные духом.
.

.

1.ВМФ. Парад...