Мантра-йога

Яскравий промінь ясного кохання,
Зігрів мене на лагідних своїх долонях
Виконуючи всі прохання і бажання,
Приніс він радість та красу з собою

На все життя я вдячна буду небу,
Його блакить, натхнення та краса
Мене втішали, коли біль ганебна,
Хотіла вирвати любов з мого життя

Ти, мовби диво, в теренах моїй душі
Запобігаєш зникненню кохання, мрій,
Для тебе всі мої поеми, та мої вірші
Ти, рятівник від зла, людського мій..

Ти їдеш від мене, у справах, далеко-далеко
Сумую і дуже, страждаю, одна, я без тебе,
Життя сенс втрачає, жах, сила силенна,
Хмарин, заслали усміхнене сонечком небо.
Тяжко, життю пробиватись крізь спогади скрути.
І серце у грудях с моїх стукотить мов саженне
Не уявити, як без тебе життя біднесеньке буде,
Ти частина його дорога мені, і навік невід’ємна
Ти їдеш , все, сталось так, швидко, відразу,
Ми тільки з тобою сприймати життя почали,
А можна, з тобою, коханий, поїхати разом?
Тому...

Я знаю, що життя складне,
Я знаю, що його прожити треба,
Але чомусь, коли живеш,
Не бачиш тих, хто йде до тебе.

Я йду, а ти не помічаєш,
Я говорю, а ти мене не чуєш,
Коли я плачу, ти уваги не звертаєш,
Для тебе навіть не існую я.

Ти живеш своїм життям,
Яке мені вже остогидло!
Не можу бачити тебе таким дитям,
Це ж не ти… набридло!

Для мене мука є любити
Того, хто привик за все,
Навіть за кохання, заплатити.

Що ж мені робити?
Люблю тебе, люблю і все.
Та знай, не буду за...

Заплакані, замучені очі
Ці прокляті, недоспані ночі
Не бачу я нічого, ні сонця, ні неба
Нічого крім тебе мені вже не треба
Говорять янголи не плачуть
Нехай в мені його не бачать
Бо плачу за тобою милий
Бо ти в мене єдиний

Лякають мене ночі темні
І вчинки всі мої нікчемні
Я як в тумані заблукала
І що тебе втрачаю я не знала
Пробач за те що так кохаю
І далі як без тебе жити я не знаю

Не знаю кому як і що приносить біль,
Хоч більшість з вас його й не відчуває.
Мені ж, як кидають на рану сіль,
Несправедливість душу крає.

І крає не тому що я обділений чи здібний,
А тому, що доводиться мовчати.
Не доведеш нічого коли бідний,
Та все ж, так хочеться про це комусь сказати.

Що тільки роблять гроші із людьми!?
Не цінить більшість ні доброти, а деякі й любові.
Одна мета у їхньому простому, примітивному житті
Лиш обдурити й вкрасти, а потім жити на здоров’я.

Я не...

Как тяжко мне любить на расстоянии,
Тебя не обнимаю, не целую, жадно я,
Смогу ль я выжить в этом состоянии?
Загадкой будет сложной для меня…

Тебя хочу к себе прижать и ощутить твоё тепло,
Всех в мире самых ценных благ, дороже для меня оно,
Вниманьем быть хочу обласкан, заворожен твоей красой…
С тобой любовью заниматься, никто не нужен мне другой!

Я буду лишь к тебе стремиться, с работы пулею лететь,
И йогой буду заниматься, чтоб многое с тобой суметь ;),
Лишь для тебя я буду нежен...

Я встретил её.
Бьётся пульс учащённо
В моих, блин, трусах.
Да, это моё:
Нежно, женственно, стройно,
Всего в трёх шагах.
Ах, сердце поёт
О тех резко и больно
Разбитых мечтах.

Промазал Амур.
Лишь одно только сердце
Стрелой поразил.
Малыш – самодур.
Он мечте открыл дверцу
О сексе. Дебил!
О наших фигур
Эротическом дельце,
Слиянии сил.

Да ну, его прочь
Из души вожделенье
На мусорку чувств.
Один эту ночь,
Подавляя волненье
Гармоновых буйств,
Как йоги точь в точь,
Проведу в...

Иду я сумрачными днями.
Познанья, обнажая суть
Едва заметными штрихами.
Бежит к слиянью света путь.

Предчувствую Его сиянье.
И предвкушенье чистоты...
И вдруг, спадает заклинанье -
О йога, предомною ты!!!

Ты жизни смысл повсюду ищешь?
И рыцарем добра себя считаешь? –
На встречу счастью же шагни!
Сахаджа йогом став вдохни,
Цветы свободы – мудрость, состраданье,
Любовь навеки в сердце пригласи.

Я б превратился в цаплю счастья,
Что б дивные Твои черты
Впитать смог, и остаться
С Тобой, у ног своей мечты.

Что б наслаждаться мог Тобою,
Взглянув в бездонные глаза,
Что б упиваясь синевою,
Смогла взрасти любви лоза...

Любви томительные звуки,
Слетели с уст моих и вновь,
Несусь...

От рьяных занятий йогой
в чакрах могуч я стал!
Тантрой главы двуокой
стал крепче сама, чем сталь!

Обзавелся я третьим глазом,
прогонял свой взор сквозь козла.
И с таким небывалым счастьем
защищать стал ближних от зла..

Не давал соседу на водку,
жену отпускал лишь на час ...
В итоге сосед подло в драке
изничтожил мой третий глаз ...

Двумя глазами лишь зря,
перестал я быть прозорлив!
И жену сварливую зля,
теперь я совсем не ретив...