Хорошо тараканов вон

На лице не бывает мурашек! Я за это лицо уважаю.
Я лицу своему уваженье в полной мере за то выражаю!

Потому что оно сумело, атавизм сей оно изжило!
И теперь не поднимется дыбом из мурашек моё лицо.

На лице не бывает мозолей, вот спасибо за то Творцу!
Даже если тебя возили за провинность щекой по столу.

И заусениц не бывает, это как же оно хорошо
И чудесно устроено, право, это дело, моё лицо!

© Copyright: Надежда Мунцева, 2021
Свидетельство о публикации №121061500892

Вона вже майже двадцять п’ять віків
Мужам ученим не дає спокою.
Вона – найзагадковіший з світів,
Описаний колись давно Платоном.

Повідав світові мудрець старий
Про землю, що звалася Атлантида.
Був, начебто, то острів чималий,
Де люди чесні й справедливі жили

Не було ще ні Кносса, ані Ура,
Європа доживала первість дику,
Атланти ж вже створили надкультуру,
І мудрі керували там владики.

На жаль не легко мир і спокій втримать –
Перемогла людей пиха й жадоба:
Вони пішли війною на...

Вони існують в світі цім,
І їх реальність - власний дім,
У ній вони є королі,
А вільнодумці тут раби.

Для них напхати свій живіт -
Найвища насолода з всіх.
Мета життя - це гаманці,
Набиті златом по вінці.

До цих бажань додать одне -
Це влада всесвітом, а ще,
А ще "сафарі" - це ж екстрім:
Уб'ємо зайвих нам тварин!

А ми живем і мовчимо.
Тваринам слова не дано...

Воно чудове і тендітне,
Воно дає життю натхнення.

І серед слів різноманітних
Розвіє сірість сьогодення.

Потрапивши в цей світ чудовий
Неяковієш на хвилину.

Ти вириш, що обов’язково,
Знайдеш омріяну світлину.

І те эдине в світі слово
У серці кожної людини,

Душа з яким ніби розквітла.
Все навкруги здатєься миллим

Коли важливий кожний дотик,
Коли приходить в день звичайний -

Той дивний і чарівний поклик
З яким душа і серце сяють...

Вона прийшла у його сни
бентежні і несамовиті
грайливим променем весни
перлинкою на оксамиті!
і він сміявся і радів,
благав і плакав- як же вірить правді?
-щасливий я, що тут тебе зустрів,
але молю- прийди в життя насправді!
і мовила вона, неначе вітер шепотів
-щоб мала я таку чарівну змогу,
щоб ти в своїм житті мене зустрів
розкрий у серці для душі дорогу!

Вони співають: Ще не вмерла Україна.
Ще досить м,яса на її кістках!
І з насолодою встромляють в її тіло вила
Смакуя жах і біль в її очах.

Чи то є люди, чи це зграя вурдолаків ?
Нема ні сорому, ні честі, ні жалю.
Вони відносять квіти Кобзарю, але!
Гризуться, проміж себе, наче б то собаки.

Ми всі перетворились на тварин.
Одні є хижаки, а інші вівці.
Та всі гуртом, ми відриваєм крильця,
Ще в навіть ненароджених дитин.

І рідний край наш, де пісні лунали
Де розквітало радістю життя...

Хорошо зимой моржом
В Антарктиде пить боржом.
Ни пожары и ни ржа
Не испортят жизнь моржа.

Хорошо в лесу лосём
Размышлять о том, о сём.
Убегут враги, кося
На рогатого лося.

Хорошо плевать в окно.
Я бы тоже плюнул, но
Неприятно будет мне
Отражаться в том окне.

Хорошо бродить в овсе.
Мы там ходим, но не все.
Кое-кто косу принёс,
Чтобы выкосить овёс.

Хорошо домой для щей
Наловить ведро лещей.
Скажет мама: - притащи
Пару луковиц на щи.-

Хорошо лежать пластом,
Мух...

- Хорошие люди живут хорошо,
И плохо живут – плохие.
В какой я стране это чудо нашёл? –
В России, мой друг, в России…

- Полнейший абсурд, всё совсем и не так,
Подонки всегда при власти,
И если во взятках погрязнет Катар,
Там тоже не будет счастья…

- Но, ведь разговор не об этом, старик, –
Ресурсы – плохой критерий,
Духовный огонь ярче нефти горит,
Попробуй поджечь, проверим.

- И время – могильщик, и знание – склеп!
От Питера до Ньюкасла
Хорошие люди, увы, мажут хлеб
Не...

Хорошо тебе…
Хорошо тебе…

Хорошо тебе, не так ли?
Таять воском от свечей
С нарисованным пентаклем
На горячем на плече

Ты же трав зеленой кровью
Кожу жаркую натри
Пусть сжигает без остатка
Пусть сжигает изнутри

А хорошо тебе…
А хорошо тебе…

Как постель худой невесты
Опостылых улиц плен
Почему же так тесно
Что так тесно на Земле?

Бесконечного спектакля
Быть свидетелем немым
И узорами пентакля
Очарованным

То тоскует ,то смеется
То резвится на краю
Если жизнь твоя...

Хорошо, если два сердца вместе
Бьются в такт бесконечной Любви.
Хорошо! Ведь Любви нашей песня -
Самый лучший Небесный мотив.

Хорошо, если слов нам не надо.
Молча многое можно сказать,
И, Любовь подарив тебе взглядом,
Всю Вселенную можно обнять.

Хорошо! И звучит та мелодия,
Что поется сердцами и Небом…
Мы друг друга поддержим заботливо,
Если путь нам проложат «зеброй».

Ведь полосочки черно-белые -
Нотный стан на листах этих вечных.
Музыкантов творенья умелы,
Если...