Хата

Грався з чубом вітерець –
Кум до Кума навострився:
Взяв духмяний папірець
(В день на ньому перцем грівся),
З діжки смачний огурець
(Смак до нього причепився)
Дошкуляє зміст увесь,
Наче кращій шмат гостинця?!
У гостинці є й млинець,
Пляшка теплої горілки,
Як козацький молодець,
Кум з’являється у хвіртки:
Здоровенькі Вам були –
Кум до хати поклонився,
Де кума сопить завжди –
Та заходь, от! зупинився…
Вже в передній, вліз в сінці,
Той же час – перехрестився,
Й Кум лежить...

Ой, ви очі, мої очі –
Десь, когось шукали,
Серед змученої ночі –
Майже заблукали?!
Біля тину, коло хати –
Вербонька всихає,
Сновидіння, наче мати –
Пісеньку складає:
Ой, люлі, мої люляти –
Дівчина кохана,
Скільки років зачекати,
Ось вона побрана?!
Посумую, поблукаю –
Ніченька лунаста,
До весілля завітаю –
Райдуга цвітаста:
Ізвиваються музики –
Танці, привітання,
Гупотіння, п’яні пики –
Проводи кохання…
Ой, ви очі, тихі сльози –
Закінчилась казка,
В ній зав’яли...

Шел Степан, крадучись, по просёлку
Лягушей и мышаков давя,
То на пень трухлявый, то на елку,
Кирзачем оскрузлым попадя...
А кругом ядреные погоды,
От мокрот взопрела вся земля
Шел Степан, шпыняючи колоды,
Малахай пальцами теребя...
Вот взошло Ярило по-утряни,
Забухтел, загукал хвойный лес...
В хате стоеросовой селянин
Добавлял в дрочёну огурец...
Засупонило в нутрях у Стёпы,
Мураши побегли по грудям.
Вспомнил он о смачной девке Клёпе,
Ни за что отдавшейся дядьям...

Служив козак Микола на заставі,
Козак Сірко там військом керував,
Кував іділію в тамтешній владі
Отой козацький та бійцівський сплав!
Якось…
Стоїть Микола на посту у справі,
УХ! – стереже кордони усіх прав,
Тремтить гвинтівка змішаної граві…,
За пазухою в нього кілька страв…
Ось, тихесенько, ледве, непомітно
Дістав з кишені вороний стакан,
Налляв, запив, ой добре, смачно, гірко,
…і можна танцювати вже й канкан…
…не буде діла – на бойовому стані
Він командир, малий військовий цар...

Обижайтесь и злитесь,
И думайте всё, что хотите,
Но почти что полгорода нашего я не люблю.
Внешне люди приличные все.
А поглубже копните –
Крокодилы, мартышки и зайцы.
И львы – во хмелю.
Страшно даже сказать,
но процентов, наверное, тридцать
Наших русских людей не люблю.
А быть может, и все пятьдесят.
Раболепье и зависть.
И трусость поганой мокрицы,
Да «авось», «как-нибудь» и «небось».
Хаты с краю стоят.
Если дело коснётся до личного –
выгрызут, вымолят.
Если дача своя...

Старий козак зустрів козачку
Біля лямурного стовпа…
У мить спіймав дебелу тачку
Та гей – до звісного кутка…
…тріпає ж в хаті занавіску,
Кондишен дує холодця,
Дід відтягнув довженну штрипку,
…це справа спраглі молодця!
Довершив діло та сумлінням
Зразково сів – відпочивав,
Дівчина ж (з головокружінням)
Кричить, що дуже здивував?!
Немірна звідки в тебе сила?
Питає …й сльози на лиці,
Та хто ж творець такого дива,
І де живуть такі творці?
В плачевній ваді є коріння,
Що стало...

Колокольчики смеются за околицей,
Истекает сердце кровью, да сукровицей.
Выходила девка замуж без желания,
Стала свадьба не подарком – наказанием.

Ты скажи, что было в том необходимого,
Замуж вышла за него, за нелюбимого.
Почему своих родителей послушалась,
А к души своей сомненьям не прислушалась?

Страшно стало жить с любимым в неизвестности,
Испугалась новых мест, а может бедности.
Согласилась за вдовца, с мошной и хатою.
Будет вечно нелюбовь тебе расплатою.

Песня звонкая...

Я с компанией со странной,
Как-то дома отдыхал,
Рядом с бабою желанной,
Всех поил и угощал.

И веселие хмельное -
Как зимой с сопки вниз.
Только хищное и злое
Что-то было во всех них.

Бабы странные, ей богу,
Вороваты мужики.
Слышу голос тонкий сбоку:
«Подари мне сапоги!»

А ещё один басистый,
Меня громко попросил,
Мол, займи рублей-ка триста
И ещё дай на такси.

Вдруг пропал хрусталь и рюмки
За красивые глаза,
Всё б отдал девчонке Людке,
Так взяла она, коза.

А другой...

На Гуцульщині йшов дощик, три хмари кляті навкруги
Обложили все – без дошок не проїхати й не пройти…
…вийшла з берегів і річка, втопила пашню у воді,
Вже пливе бурливо бричка, поблизу й шляпа в самоті…
…кепі та була від Вуйка (мож, той, потоп у бистрині?!),
Били два гуцули в гонга: Спасаймо ж дядьку з течії!
Раптом трапилось нечисте – цей капелюх, як цар морів,
Проти течії, навмисно, мов крейсер – хвилі борознив…
Бий – ломакою в нечисту, …цим посприяли дідусі
Здійснити акцію навмисну...

Зібрання вирує в залі – Данило мнеться у стола,
Заяву ж Галі розглядає (жінка вже живе без сна).
Бій пияцтву виглядає, як ціль доктрини без кінця,
…й колектив наполягає у прочуханці гаманця!
Ось, виступаючий хитає головою що є сил,
Плідно хлопця докоряє – заявляє – німий дебіл…
Така в світі «напряжьонка», мандрують запахи чуми,
Той, як смажена тушонка, у чарці мне свої боки…
Тай задав йому питання, одне – про атомну війну,
Що він чув про ці страждання та як сприймає цю біду...