Допеть
Красивые стихи про Допеть на различные темы: о любви, стихи поздравления, короткие стихи, для детей и многие другие вы найдете в ленте поэтических публикаций нашего сайта.
Какие стихи вы предпочитаете?
Результаты Выберите свой вариант ответа.
После этого появится результат.
После этого появится результат.
Стихи - Загрустин
Я купила в магазине
Ноль пять литра загрустина.
Буду пить и наслаждаться,
Ностальгие предаваться.
Выпью рюмку,выпью пару,
И глядишь счастливой стану.
А в процессе загрустенья
Буду вспоминать мгновенья
Про тебя и про любовь,
И чего не будет вновь.
А когда допью ноль пять
Стану грустная опять.
Перестану вспоминать,
И тихонько лягу спать.
Ноль пять литра загрустина.
Буду пить и наслаждаться,
Ностальгие предаваться.
Выпью рюмку,выпью пару,
И глядишь счастливой стану.
А в процессе загрустенья
Буду вспоминать мгновенья
Про тебя и про любовь,
И чего не будет вновь.
А когда допью ноль пять
Стану грустная опять.
Перестану вспоминать,
И тихонько лягу спать.
Автор: Tristezza
Стихи - Кошки-мышки
Мне б раскинуть умом, да спутанный мой умишко
не распутать уже, как шарики ни крути.
И на сердце скребётся кошка, а сердце – мышка,
ей беспро́водно-одиноко в моей груди.
На гербе моём колпачок в бубенцах и лентах -
я смеюсь, я шучу, я смею, я шут, я фрик!
Я надену всё цвета света на это лето
и у модного эха примерю последний крик.
Первый встречный цветами жёлтыми был украшен,
он искал не меня, но выбор был невелик.
Ну, а нищему, как известно, пожар не страшен -
так рискуй же, мой...
не распутать уже, как шарики ни крути.
И на сердце скребётся кошка, а сердце – мышка,
ей беспро́водно-одиноко в моей груди.
На гербе моём колпачок в бубенцах и лентах -
я смеюсь, я шучу, я смею, я шут, я фрик!
Я надену всё цвета света на это лето
и у модного эха примерю последний крик.
Первый встречный цветами жёлтыми был украшен,
он искал не меня, но выбор был невелик.
Ну, а нищему, как известно, пожар не страшен -
так рискуй же, мой...
Автор: game
Стихи - Истина
Природа дышит волшебством,
Желанье бренно, как и жизнь.
Как только выполнен каприз,
Предмет с тобой, а бак пустой.
Шепнул на ухо ангел мне,
Наполни бак души водой,
Мечты купай в нем - по одной,
А тайна там – на самом дне.
Так в чем же истина моя?
Неужто, лишь тогда пойму,
Когда свои мечты допью
И доберусь до сути дна?
Никак не манит дно меня,
Его я видела сухим.
Что стало с бедным дном моим?
Шепнул мне ангел: «Нету дна!».
«Куда же делось?» В пальцах дрожь.
«Его мечтами...
Желанье бренно, как и жизнь.
Как только выполнен каприз,
Предмет с тобой, а бак пустой.
Шепнул на ухо ангел мне,
Наполни бак души водой,
Мечты купай в нем - по одной,
А тайна там – на самом дне.
Так в чем же истина моя?
Неужто, лишь тогда пойму,
Когда свои мечты допью
И доберусь до сути дна?
Никак не манит дно меня,
Его я видела сухим.
Что стало с бедным дном моим?
Шепнул мне ангел: «Нету дна!».
«Куда же делось?» В пальцах дрожь.
«Его мечтами...
Автор: Mari-astani
Стихи - Справжній лев
Weekend – це як святкова вдача,
Кум зібрався у культпросвєт…,
Хоч у нього є гарненька дача,
Й хотів він новий тет-а-тет…
Шановний у зоопарк здійнявся,
Та й трохи грошей прихопив,
До дружбана сію мить піднявся,
Той зразу ж стопочку налив…
Закусили та й з собою взяли:
Ковбаски, сала, мутний злив,
До завєдєння допішкували,
Ось вам і мавпа, ось трактир…
Чаркою у хміль мерщій хильнули,
Піднявся пристрасний порив,
Кругом раз, навколо, зазирнули,
Який ландшафт (без матюків)?!
Десь...
Кум зібрався у культпросвєт…,
Хоч у нього є гарненька дача,
Й хотів він новий тет-а-тет…
Шановний у зоопарк здійнявся,
Та й трохи грошей прихопив,
До дружбана сію мить піднявся,
Той зразу ж стопочку налив…
Закусили та й з собою взяли:
Ковбаски, сала, мутний злив,
До завєдєння допішкували,
Ось вам і мавпа, ось трактир…
Чаркою у хміль мерщій хильнули,
Піднявся пристрасний порив,
Кругом раз, навколо, зазирнули,
Який ландшафт (без матюків)?!
Десь...
Автор: рындин
Стихи - Профспілкове надбання
Тож – мне доповідач підстави
(Як пальцем водить у воді),
Що в світі най болючі справи
Весь пил здіймають до гори?!
Він розпочав розбір польотів
(Зійшлось зібрання, круг голів),
Там всі були… і ті хто проти
Всіх профспілкових брехунів…
Як гак без крил стоїть в куточку
(Неначе бідний волонтер)
Наш дід Стецько – з якого ж рочку
Він заповняє цей партер?!
Йому ж доведено зі справи,
Що є пияка й дебошир,
Й запаморочливі ознаки –
Він тут не наш громадянин?!
- Ціленький день...
(Як пальцем водить у воді),
Що в світі най болючі справи
Весь пил здіймають до гори?!
Він розпочав розбір польотів
(Зійшлось зібрання, круг голів),
Там всі були… і ті хто проти
Всіх профспілкових брехунів…
Як гак без крил стоїть в куточку
(Неначе бідний волонтер)
Наш дід Стецько – з якого ж рочку
Він заповняє цей партер?!
Йому ж доведено зі справи,
Що є пияка й дебошир,
Й запаморочливі ознаки –
Він тут не наш громадянин?!
- Ціленький день...
Автор: рындин
Стихи - Атомна війна
Зібрання вирує в залі – Данило мнеться у стола,
Заяву ж Галі розглядає (жінка вже живе без сна).
Бій пияцтву виглядає, як ціль доктрини без кінця,
…й колектив наполягає у прочуханці гаманця!
Ось, виступаючий хитає головою що є сил,
Плідно хлопця докоряє – заявляє – німий дебіл…
Така в світі «напряжьонка», мандрують запахи чуми,
Той, як смажена тушонка, у чарці мне свої боки…
Тай задав йому питання, одне – про атомну війну,
Що він чув про ці страждання та як сприймає цю біду...
Заяву ж Галі розглядає (жінка вже живе без сна).
Бій пияцтву виглядає, як ціль доктрини без кінця,
…й колектив наполягає у прочуханці гаманця!
Ось, виступаючий хитає головою що є сил,
Плідно хлопця докоряє – заявляє – німий дебіл…
Така в світі «напряжьонка», мандрують запахи чуми,
Той, як смажена тушонка, у чарці мне свої боки…
Тай задав йому питання, одне – про атомну війну,
Що він чув про ці страждання та як сприймає цю біду...
Автор: рындин
Стихи - Песня о далекой родине
Я прошу, хоть ненадолго,
Грусть моя, ты покинь меня!
Облаком, сизым облаком
Ты полети к родному дому,
Отсюда к родному дому.
Берег мой, покажись вдали
Краешком, тонкой линией.
Берег мой, берег ласковый,
Ах, до тебя, родной, доплыть бы,
Доплыть бы хотя б когда-нибудь.
Где-то далеко, очень далеко
Идут грибные дожди.
Прямо у реки, в маленьком саду
Созрели вишни, наклонясь до земли.
Где-то далеко, в памяти моей,
Сейчас, как в детстве тепло.
Хоть память укрыта
Такими большими...
Грусть моя, ты покинь меня!
Облаком, сизым облаком
Ты полети к родному дому,
Отсюда к родному дому.
Берег мой, покажись вдали
Краешком, тонкой линией.
Берег мой, берег ласковый,
Ах, до тебя, родной, доплыть бы,
Доплыть бы хотя б когда-нибудь.
Где-то далеко, очень далеко
Идут грибные дожди.
Прямо у реки, в маленьком саду
Созрели вишни, наклонясь до земли.
Где-то далеко, в памяти моей,
Сейчас, как в детстве тепло.
Хоть память укрыта
Такими большими...
Автор: Лорочка
Стихи - Поэт и Вечность
Наступит день, когда умолкнут трели,
И песню он закончит, не допев.
И будет миг – печальный, но волшебный:
Поэта жизнь прервет свой дивный бег.
Секундою возьмется вихрем ветер,
Души крупицу бросит к небесам,
Ей дальше – лишь в погоню за рассветом
К чудесным, неизведанным мирам.
Он как романтик, все мечтал о сказке,
Как лирик, сам себе ее писал,
И как актер, менял порою маски,
Как меланхолик, из-за этого страдал.
Как человек, боялся видеть правду,
Но как философ, правду ту...
И песню он закончит, не допев.
И будет миг – печальный, но волшебный:
Поэта жизнь прервет свой дивный бег.
Секундою возьмется вихрем ветер,
Души крупицу бросит к небесам,
Ей дальше – лишь в погоню за рассветом
К чудесным, неизведанным мирам.
Он как романтик, все мечтал о сказке,
Как лирик, сам себе ее писал,
И как актер, менял порою маски,
Как меланхолик, из-за этого страдал.
Как человек, боялся видеть правду,
Но как философ, правду ту...
Автор: MozART
Стихи - Я мир стихом создал
Поставлю я точку ,нет всё таки рано.
Нет всё таки рано итог подводить.
Жизнь била и мяла, со мною играла,
Но я ведь упрямый ,я буду жизнь жить.
Я буду искать в ней своё хоть не знаю,
Зачем мне оно и в чём смысл суеты.
Её как и все ,своей жизнью считаю,
В ней нет порой смысла,полно пустоты.
Её (пустоту) заполняю я разным,
Порою стихами ,создав в них мир свой.
Создам мир я этот, как сказку прекрасным.
Его здесь оставлю, наполнив душой.
Душой - её песнью и грустью чуть-чуть.
Не...
Нет всё таки рано итог подводить.
Жизнь била и мяла, со мною играла,
Но я ведь упрямый ,я буду жизнь жить.
Я буду искать в ней своё хоть не знаю,
Зачем мне оно и в чём смысл суеты.
Её как и все ,своей жизнью считаю,
В ней нет порой смысла,полно пустоты.
Её (пустоту) заполняю я разным,
Порою стихами ,создав в них мир свой.
Создам мир я этот, как сказку прекрасным.
Его здесь оставлю, наполнив душой.
Душой - её песнью и грустью чуть-чуть.
Не...
Автор: markowzew
Стихи - Разбудили звуки саксофона. Осенние мотивы
Весною рояль зазвучал удивленно,
А летом нам пела влюбленная скрипка.
Но осенью слышу я дрожь саксофона,
Как страсти внезапной мираж и улыбку.
Пусть в зимнюю стужу гитара прорвется,
Еще до зимы нам дожить, моя радость.
Но это усталое дивное солнце,
И страсть моя вновь саксофону досталась
№№№№№№№№№№
Если в мире осень наступила,
То мелькнет мужчина в листопаде,
Кажется, уже ты отлюбила,
Но пришла к Яриле и Усладу,
Обнаженной страсть еще прекрасней,
Нагота пугает нас едва ли...
А летом нам пела влюбленная скрипка.
Но осенью слышу я дрожь саксофона,
Как страсти внезапной мираж и улыбку.
Пусть в зимнюю стужу гитара прорвется,
Еще до зимы нам дожить, моя радость.
Но это усталое дивное солнце,
И страсть моя вновь саксофону досталась
№№№№№№№№№№
Если в мире осень наступила,
То мелькнет мужчина в листопаде,
Кажется, уже ты отлюбила,
Но пришла к Яриле и Усладу,
Обнаженной страсть еще прекрасней,
Нагота пугает нас едва ли...
Автор: 75757
Воспользуйтесь поиском, в случае, если найденной информации по теме Допеть вам оказалось не достаточно.
[ На главную | В раздел Стихи ]