Дивиться

Ладошки пахли спелой земляникой,
Горячим солнцем, скошеной травой...
Душистый клевер вместе с повиликой
В венок вплетала.., бегала босой..

Взбиралась на скалу, что рядышком у неба,
Цветастой радуге дивиться с высоты..
Мохнатых пчел пасла, а белых кашек пену
Взбивала в крем брюле для легкой стрекозы..

И в окруженье бабочек капустниц,
Кузнечиков, цветов и звонких птиц
Училась жизни, обретая чувство
любить ее без планок и границ....

Умчалось детство вслед за первым громом...

Сидеть тихонько в темноте,
И, слушая его дыханье,
Дивиться чистой простоте
Сложнейшей тайне мирозданья.

Погладить локоны тайком
Свет золотого винограда,
Скользнуть губами ветерком,
И даже большего не надо.

Веснушек дождик озорной
Собрать в ладони и на небо!
Растаять в запахе родном
Ванили и ржаного хлеба.

Раскрыться маком на губах,
И, разрывая сон на части,
Листвой сгореть в его руках
Наверно, это моё счастье.

Есть много дорог,чтобы Бога познать,
Нам только,лишь, надо представить.
Что нужно,конкретно, от Бога узнать,
Желания все сопоставить.

Характеры наши - палитра цветов,
Бог в выборе создал свободу.
У каждого впрок уникальных ходов,
Чтоб чувствовать мира природу.

Не стоит дивиться бандиту с горы,
Он выбрал дорогу убийцы.
И церковь ему из лисиной норы,
И ангелы вида мокрицы.

И что может Бог для него сотворить,
Чтоб жажду убийцы утешить.
Быть может,как правило,тело убить,
Иль...

Бандерлоги… Бандерлоги
Толпы валят вдоль дороги!
Валят в пасть к удаву ПУ?
Он проглотит всю толпу?
Или просто поглумится…
- Знали чтоб, кто воцарится
Ныне в джунглях на года!
Вы ж бесправные всегда!
Вы же для медведепутов
Просто в роли баламутов,
Если б дал вам Бог мозги!
Вы ж не видите не зги.
Вы же - малые детишки!
Разумею я умишки,
Что достались в жизни вам).
Что? Поверили вы нам,
Когда властью поменялись?
От того-то и остались
У разбитого корыта!
Что, наелися до сыта
От...

Не кажіть дурниці,
Краще - гей, заждіть -
Хлібом-сіллю жниці
Правду освятіть.
Квіти коло хати,
Гуси на ставку -
Україна-мати
Ніби у раю…
Та в лиху годину
Вітер сновигав -
Клав у домовину,
З мертвих піднімав…
І коли полями
Спалахи зорі
Жито цілували
Рідної землі -
То були махновці,
То була війна -
Українські ночі -
Хижий птах літа…
Думи невеселі,
Вітерець гуля,
Ходить по пустелі -
Журиться земля…
Та Махно завзятий
Вірить, що народ
(Годі вже чекати)
Зробить першим крок...

Заспівало серце спів свій слов’їний ,
Сонячний промінчик у віконці грає,
Визначилось серце : саме ти - мій милий,
Зрозумівши якось, що воно кохає.

Вітерець дбайливо розігнав хмаринки,
Лагідно і ніжно граючись з листком,
Щоб було приємно нам у ті хвилинки,
Коли нас зігріє водночас любов.

В золотому сяйві грають мої коси,
А блакитне небо дивиться на нас.
І нехай з тобою іноді непросто,
Я тебе кохаю, як у перший раз.
А твої цілунки в серці зберігаю
,
Там моя скарбниця, і моє життя...

З лагідним цілунком у твоїх обіймах,
Зміниться миттєво все моє життя,

Якби я хотіла щоб були постійно,
З нами твоя ніжність і любов моя.

Це зігріє серце взимку у негоду.
Захистить від вітру сонячним теплом.

Щоб ми відчували ніжність та турботу....
Мовби нас сховала матір під крилом..\

Очі твої ясні, посмішка чудова..
Серце, що кохає мов у перший раз.

Райдуга над нами різнокольорова.
.Мов благословення дивиться на нас.

Ми відкрили серце, у бажанні ширім..
Кожен це...

1
В ДАВНИЕ времена это ещё было
Об этом уже не одно человечество забыло
Как и с чего всё начиналось
И тема эта открытой для многих осталась
2
Хотя ,благодаря только символизму
Остались глубокие понятия для нашего реализма
Ведь многие вещи так помменяли своё значение
Абыло у них совсем другое предназнначение
3
Правда в древних святилищах и храмах
Давались истинные значения символов для самых
Те кто оказался достоин нести это Знание
Поэтому не на совсем потерялось для нас их...

Стоим на перекрестке двух миров,
Не зная, кто наш добрый гений.
Каких откроет нам ларцов,
Каких с тобой нам слышать мнений.

А ты не думай о плохом,
Не стоит с чертом состязаться.
Лети на облаке верхом,
Нам миром надо наслаждаться.

Конечно,мысль в противовес,
Поделит мир на зло и радость.
На то и будет жизни крест,
Нет однозначных в мире мест,
Напомнив горечи и сладость.

И мы,чем старше,тем умней,
Но время,лишь, плодит секреты.
Нам надо стать чуть-чуть смелей,
Чтоб принимать...

Вітер віє вночі,
Якось тихенько так дме.
Трава в полі вночі,
Чомусь так швидко росте.
Річка плине вночі,
Чомусь зовсім не так.
Люди сплять у ночі,
Але не спить зодіак.
Зорі сяють вночі,
Золоте коло кружить,
Все вгамувалось живе
Тільки сонце не спить.
Зранку світло, роса,
Зранку радість бринить.
І життя як краса,
Дівча не йде, а летить


* * *


Зранку дихається легше
На світанку любиться гостріш
На сітанку любиться як вперше
На світанку я люблю дивиться
Як ти спиш