Бажання

В колі проблем неминучих,
Стрімко згасає бажання.
Скільки ж потрібно розлучень,
Щоб цінувати кохання?...

Від помилок необачних,
Різко спиняє дихання.
Скільки ж потрібно пробачень,
Щоб повернути кохання?...

В тихім докорі сумління,
Не вгамувати страждання.
Скільки ж потрібно терпіння,
Щоб... відпустити кохання?...


Серцям не звикати до болі,
В одвічнім і замкнутім колі...

Моє кохання! Моя кохана!
Моє натхнення! Цариця-панна!
Палка троянда, струнка лілея!
Моя Лаура і Галатея!

Вуста-калина! Як терен – очі!
Така чарівна, як зірка вночі!
Така чарівна! Моя надія!
Моє кохання, бажання, мрія!

Царівна, панна, богиня Фрейя
Чарівна квітка, струнка лілея
Моє натхнення, моє кохання!
Моя царице, богиня Таня!

Цариця, панна, моя Тетяна!
Пахуча роза, перчинка пряна))
Моє натхнення, моє кохання
Ти моя перша, моя остання

Моя Тетяна! Моя кохана!
Моє натхнення! Цариця-панна!
Палка троянда, п’янка лілея!
Моя Лаура і Галатея!

Вуста-калина! Як зірки очі!
Така чарівна і вдень, і вночі!
Моя царівна! Моя надія!
Моє кохання, бажання, мрія!

Прекрасна панна, богиня Фрейя
Чарівна квітка, ружа, лілея
Моє натхнення, моє кохання!
Моє сумління! Моє дихання!

Распустили нюни
Там в верховной думе
Бабки подсчитали
И народу дали
Лучшие налоги
Высшие тарифы
Пенсион и крохи
С европейской крыши
(Миллиарды!!!) Тише…
Е-декларування…
Там слуга напишет
Слёзные бажання
Самый главный малый
Мирный не двуглавый
Ручкою златою
Нам закон подпишет:
Всем пенсионерам
Весь налог снимаю
Грош цена манерам
Вот дорога к Раю…

08. 11. 16

Чарівна ніч... Купальська ніч...
Пісень співають аж до рання....
Вінки плетуть, кохання ждуть,
Збуваються в цю ніч бажання.
Той хто шукає, той знайде!
Хто щиро вірить, тому буде.
До когось доленька прийде,
Пісні купальські не забуде.
А в хащах лісу, в глибині...
Сміливці папороть шукають...
Блукають , дивні, у ві сні...
Найбільші страхи відганяють.
Лиш раз на рік буває так...
Русалоньки пісень співають...
І квітку знайде лиш дивак,
А місяць зорі в небі обіймає...
6.07.17 Алла...

Я так часто у мріях до
Тебе приходжу...
Ти мене обіймаєш... цілуєш... жадаєш...
І все це на трунок ЛЮБОВІ так схоже...
Неначе у РАЙ у ві сні поринаєш...
Я знаю, що все це ілюзія ночі...
Як МАГІЯ в ній те взаємне бажання,
І я відчуваю все те, що захочу...
Вогонь обпікає у шалі кохання...
5.10.18 Алла Тимошенко

Пройдуть роки, мине кохання -
Світанки, вечори зітхання...
За ними - радість і бажання,
Прийдуть самотність і журба...
Та наче пісня - твоя мова -
Поля, ліси, гаї, діброви!...
Дають наснаги... але знову,
Як мати... плакала верба.

Зелені, смарагдові очі
Зачаровують душу мою
Не дають мені спати вночі
Й у день, не дають спокою

Лиш про тебе всі думки мої
Сподівання мої, й бажання
Двох смарагдових зірок сяйво
Лиш про тебе моє кохання

Зелені, зелені очі
Смарагдові зірки твої
Не дають мені спокою вночі
Лиш про тебе всі думки мої

Вони існують в світі цім,
І їх реальність - власний дім,
У ній вони є королі,
А вільнодумці тут раби.

Для них напхати свій живіт -
Найвища насолода з всіх.
Мета життя - це гаманці,
Набиті златом по вінці.

До цих бажань додать одне -
Це влада всесвітом, а ще,
А ще "сафарі" - це ж екстрім:
Уб'ємо зайвих нам тварин!

А ми живем і мовчимо.
Тваринам слова не дано...

Квятковская Людмила
Была девчонкой «в теле».
А пацанва любила
Лишь тощеньких девчат.
На Люсю – ноль вниманья,
Все сквозь нее глядели...
Из будущего видно:
Не девочка, а клад.

Отзывчива, сердечна,
Умна и без заскоков.
Готова сделать в дружбе
Навстречу первый шаг.
А юность так беспечна...
Хоть кто-то у истоков
Формированья душ бы
Сказал бы:
-- Надо так... –

Была бы дружба с Люсей
Квятковской мне подарком.
Но я был не умнее
Всех прочих, а глупей...
Была б, наверно, лучшей...