Хто його знає

Кожна думка, кожна дія
Силу свою має
Сила ця міняє Всесвіт
Та і нас міняє

Дозріває дика груша
Гарбуз дозріває
Дозріває і людина
Очі відкриває

Все на світі живе – дише
Дише – оживає
А чого людина тужить
То ніхто не знає

Море синє, синє небо
З неба сонце сяє
Сонце світить всім із неба
Веселкою грає

Веселка весела
Землю обійняла
Об’єднала землю й небо
Сходинками стала

Стала радісна дорога
Як прозріли очі
Та й іди собі, небога
Хоч посеред ночі

Птаха тягне синє небо
Рибу кличе море
А в людини мліє серце
На небесні зорі

Серце людське мліє,
Мліє – розквітає
І чого його не чують?
То ніхто не знає

Кожна думка, кожна доля
Силу свою має
Сила ця міняє Всесвіт
Тай і нас міняє

***

Вітер віє з поля
Сонце дме з небес
Наша Мама – Воля
А наш Батько – Хрест

Вітер з поля віє
Море золоте
Пісня в небо лине
Глибина гуде

Тяжкії долоні
Жито золоте
Незабутній спомин
То життя моє