Пять рублей

Якось Шурік мчався на «Побєдє»
За кермом – вельмишановний Пан
Зустрівся з парканом – по обєдє
Всі втямили – діє хуліган?!
Здоровий глузд риму не минає:
«Хуліган» – відомий всім кумир,
Зненацька фортуну спонукає
Збагнути жваво – бадьорий мир….
…вийшов чемно із автомобілю,
Притупив злегка хмельовий стан,
Звернув вліво – набиравши силу,
Промайнував у «фамільний клан»…
…зранку він вчепився в чорну каву,
Й з вишнею відвідав пироги,
В буфєтє, десь, як геній театралу
Все ще мріють – пекти такі…
Запаливши знов димучу люльку,
Обернувшись колом у дворі,
До «Побєди» (старої бабульки)
Підійшов, як в давні ті часи…
Ось, відкрились дверці «томагавка»,
Серцебиття пхає у руці,
5 рублей – банкнота лежить справна
В кріслі водія – як у таксі…
До Шуріка дійшло й своєчасно…
…він учора тут розрахувавсь…
…сам з собою – ось таке бувало…
І Він – славетний Метр усміхавсь!!!

22.07.09