Козацька воля

Полював мисливець вовка, вполював собаку.
Шукав козак волі в полі, та й зустрів чортяку.
Шо за диво те з рогами? Ше й з хвостом телячим.
Нагла пика поросяча, з п'ятаком добрячим.
Дивується козак чорту, а той шкутельгає,
За вузду коня хапа і так промовляє:
Не дивуйся, ти козаче, що я волохатий,
Маю роги та копита. Не будь же пихатий.
Якшо станеш ти, нетяго, на мене служити,
Підеш разом ізі мною, будеш гарно жити.
Є у мене купа грошей, повні скрині злата,
Є у мене гарна донька й добра повна хата.
Слухав козак тії байки, та й відповідає:
Те шо треба мені, дідько, у тебе немає,
Відпусти коня, нечистий, відійди з дороги,
Бо як будеш заважати то відрублю роги.
Нема в світі стільки грошей, шоб мене купити
Нема в світі більше щастя ніж вольному жити