Ну що тобі моє ім’я?
Воно, як вітер у пустелі,
Як плескіт хвиль, що б’ють у скелі,
Як місяць, що в ночі сія.
Воно залишить на листі
Лиш мертвий слід у подарунок,
Химерний напис-візерунок,
Забутих мов слова пусті.
Що в ньому? Давнє забуття
У хвилюванні днів бентежних,
Душі не буде вороття
До згадок ніжно-обережних.
Але в день смутку, у тиші,
Згадай його, мов «Алілуйя»;
Скажи: є пам’ять у душі,
Є в світі серце, де живу я…
Воно, як вітер у пустелі,
Як плескіт хвиль, що б’ють у скелі,
Як місяць, що в ночі сія.
Воно залишить на листі
Лиш мертвий слід у подарунок,
Химерний напис-візерунок,
Забутих мов слова пусті.
Що в ньому? Давнє забуття
У хвилюванні днів бентежних,
Душі не буде вороття
До згадок ніжно-обережних.
Але в день смутку, у тиші,
Згадай його, мов «Алілуйя»;
Скажи: є пам’ять у душі,
Є в світі серце, де живу я…
Обсуждения Что в имени тебе моем? перевод А.С. Пушкина
Ловите...)))
Думаю, Вы догадаетесь о КОМ идет речь!)))
Прочтите статью на эту тему моей родной тети Аделины. Я веду ее страничку на этом сайте... http://www.sunhome.ru/prose/o-velikom-posvyaschennom-1889-goda.html
«На Тебя, Господи, надеюсь, на Тебя уповаю. Да не постыдимся вовек!» И будем терпеливо ожидать назначенного часа, в который откроется Великая Тайна Имени Великого Посвященного 1889 года! Хотя и сказано: «Что в Имени тебе Моем?»