Cергей Белый

Стихи  

Марш геров Крут

Плече до плеча, юнкери і студенти,
І ти, гімназисте, ставай,
Прийшла наша черга примкнути багнети
І йти боронить рідний край.
Студентський наш курінь крокує на Бахмач,
Та там вже червоні полки...

Исповедь гладиатора

Мечтал попасть я в Колизей –
Я полон разных был идей:
Себя я видел Спартаком
И вымещал всё зло на том,
Кто был слабей, кто был рабом,
На том, кто к смерти был готов –...

Вязень з майбутньо повст Вязень дурост

За решіткою тиша:
Усі, певно, сплять –
Не шурхотить навіть миша,
І вартові не шумлять…
У камері холодно… –
Вологість і сум...

По пятьдесят

Ну вот и свиделись, мой друг!
По пятьдесят? – По пятьдесят.
За радость встреч и боль разлук
По пятьдесят? – По пятьдесят.
И за друзей, и за родных
По пятьдесят? – По пятьдесят...

Вальс девятнадцатого века

Залов сияние: балы, приёмы и рауты.
Там, за окном, золотой девятнадцатый век.
К юной графине подходит влюблённый без памяти,
Приглашая на вальс, молодой лейб-гусарский корнет.
Слуги в ливреях, свечи, подсвечники в золоте.
Музыка льётся под своды украшенных зал...

Дорогичин

Лати сталеві, гострі списи,
На білих туніках мечі і хрести –
Рицарське військо рушає в похід:
Орден Тевтонський прямує на Схід.
Місто над Бугом – добрий почин –
Штурмом захоплено Дорогичин...

Some thoughts about winter

Winter has come
And the snow’s covered the land.
All the jobs have been done
And the year’s coming to end.
Fir-tree lights are burnt
And the people are wishing for good...

Грудень

Холодно…
Маленькі кришталики снігу
Блищать у ліхтарному світлі.
Гарно…
Зима остаточно вступила
В законні свої володіння...

Чуть-чуть оптимизма

На улице хмуро: туман, дождь и слякоть,
На улице морось и холод сырой,
Но всё же не надо о прошлом плакать,
Не надо жалеть нам о жизни былой.
Мы все в этой жизни кого-то теряем,
Не всё удаётся у нас без проблем...

Sometimes

Sometimes I see the old dream
That I’m in the chopper again.
Sometimes I hear the scream:
“There are too many of them!”
Sometimes: the gunner is killed,
The chopper’s engine is off...

Туман

Туман…
На місто вечірнє упав,
Туман…
Людей одиноких укрив,
Туман…
Я зовсім не бачу підстав...

Солдат

Для тебе невідомий шлях назад,
Ти – син атаки і племінник бою,
А для Вітчизни ти простий Солдат –
Солдат, що захища її собою.
Пройшов Ліберію ти, Сьєру і Ліван,
В Іраку й Косово від куль стікав ти кров’ю...

Вечірня

Місяць в веселковім ореолі
Пролива на землю срібне світло,
На нічліг спішать маршрутки кволі:
Напахалися за день – набридло.
Місто сонне, в парках стало тихо –
Десь-колись загавкає собака...

Скажть

Скажіть: Чому на світі стільки зла?
Чому добру завжди потрібен захист?
Коли настане світлая пора?
Коли у душах запанує радість?
Скажіть: Чому на троні знов брехня?
Чому лукавий далі світом править?...

Хіросіма. Хокку спаленого міста

Друге сонце засяяло
На небі ранкового міста.
Обвуглена гілка сакури…
***
У невеличкому японському містечку
Малюк-школяр – допитлива дитина –...

Гимн Армии Махди

Пускай пришельцы обещают нам свободу –
Ты от неверных милости не жди.
Под жарким солнцем и в слепую непогоду
Идёт в атаку Армия Махди.
Трепещет по ветру зелёный стяг Аллаха.
Нас вдохновляет сам имам Али...

Снайпер

Він звик дивитися на світ
Крізь окуляр оптичного прицілу,
Він звик, коли сумління не болить,
Бо у прицілі ворог – не людина.
Він звик дивитися на світ,
Як той хижак, що так чека на жертву...

Зайві думки

В дешевому, прокуреному барі
За келихом червоного вина
ВІН тихо плив у п’яному угарі,
А в душу закрадалася зима…
Хто він такий? Чому на цьому світі
З’явився ВІН? І де його мета?...

Я не розумію

Я дивлюсь на небо,
А на небі зорі.
Я не розумію,
Звідки в світі горе,
Звідки біль і сльози,
І страшні недуги...

Батьквщин

Країна злодіїв, пристосуванців і рабів,
Країна маргіналів й бюрократів,
Країна жебраків і новоспечених панів… -
Як ще тебе характеризувати?
Ти звикла вірити у новоявлених «месій»,
Тебе плюндрують – а тобі приємно...