Стихи  

Минуле не повернути

Я не в змозі, минуле забути
Те кохання, ту ніч в хуртовину
Я не в змозі, ті дні повернути
І тому, відчуваю провину
І тому, час минає невпинно
Віддаляє від місця кохання...

Тихо, сумно

День закінчився, лягаю у ліжко
Тихо, сумно, мені не заснути
І кружляють думки нишком
Знаю, бажають минуле вернути
Я заплітаю ці думки у стрічки
Стрічки в вірші (плету на колінах)...

Закохана

Закохана жінка - сонце в бокалі
Чарівний нектар, квітка мигдалі
Вона надихає і мучить до болі
П’янить і дурманить, як запах магнолій
Закохана жінка- таємниця природи
Вона непостійна наче погода...

Печаль

А що, зостається мені, печалю хмільний стакан
Розлука, сестра Журби, танцює зі мною канкан
А з нею, Туга і Сум, хай плачуть, по мене вже
Я осені не боюсь, кохання було, адже!
Хай плачуть Туга і Жаль, танцює канкан Печаль
Хай я, від туги, кричав, за те, я весну стрічав...

Безумство

Я тобою так довго хворів
Від кохання, безмірне похмілля…
Я від болю, кричав і хрипів
І пройшов, сім кругів, божевілля…
І тепер, я у пеклі живу
І з чортами, танцюю щоночі...

Подаруй ...

Подаруй мені фото своє
Я поставлю його на віконце
І коли буде хмарно мені
Ти зігрієш як вранішнє сонце
Подаруй мені фото своє
Твої очі чарівні мов зорі...

Я сумую, за тобою

Я сумую, за тобою
кожну мить, хвилини, роки
дощ, за вікнами чаклує...
відбиває твої кроки...
Листопад затіяв бал
одяглись в наряди клени...

Тиша

А за вікном, кружляє листя, знов
Я чую музики прощальний вальс
Пройшло кохання, як осінній дощ
Є Ти, є Я, нема лиш Нас...
Нема вже нас, нема печалю
ні марних мрій, ні сподівань, ні жалю...

Як добре

Як добре, що Світ обертається
То радість, то смуток від втрат
Як добре, що літо вертається
За драмою, слідує жарт…
Як добре, що темрява скінчиться
Що вранці, прокинеться Світ!...

Я в котре

я в котре, і в котре дивлюсь в височінь
і бачу як падають зорі...
Я бачу, як місяць, по небу пливе
мов човен у синьому морі...
я бачу, минуле... дитинство моє
усмішку ... і перші тривоги...

У котре, знов

У котре знов, проминув рік, відміряв міру
жаль, не знайшов, в душі тепло, кохання, віру
Я не знайшов, короткий шлях, душі в Нірвану...
що втратив я, не поверну! Сліз лить не стану...
У котре знов, відміряв шлях, не в низ, не в гору...
Не визнавав Біблейських книг, Коран і Тору...

Не в том печаль, не в том беда

Проходит день, проходит ночь
бегут минуты голубой волной
Не в том печаль, не в том беда
что я сказал, люблю, только тебе одной
Не в том печаль, не в том беда
Что потерял я навсегда...

Дарую тобi слова

Дарую тобі слова
Щастя із них склади
Склади з них казкові міста
Весняні квітучі сади
Склади з них світанок рожевий
Або білий-білий туман...

Я люблю коли ти поруч

Я люблю, коли ти поруч
Ця миттєвість, наче мари
Зводять з розуму мене
Твої очі, твої чари
Я люблю, з тобою бути
В ясний день, і у негоду...

Кохаю без тями

Закоханий в тебе безтями
Серце палає допоки
Я зустрічі наші ціную
Хвилини, миттєвості, роки
Ціную слова твої щирі
настрій і посмішку милу...

Я тобi подарую букет

Я тобі подарую букет
Хочеш з пролісків, хочеш з мімози
Бо за вікнами, йде весна
Й можливі, зливи і грози
А з весною, кохання йде
А з коханням, можлива трясця...

Менi не жаль

Мені не жаль, для тебе гарних слів
Я їх зберу у стрічки, за римую
Мов коси, заплету в віршах
Я твій портрет, словами намалюю
Я намалюю твій портрет зі слів
Червоні маки, заплету у коси...

Мандри

Я досі мандрую, я досі блукаю
У пошуках се́бе, у пошуках раю
Ніщо не придбав, лиш срібло на скронях
Лиш зоряне небо, лиш сонце в долонях
Я досі у пошуку, досі в дорозі
Свій шлях обираю, щоденно, на розі...

Иду, бреду как пилигрим

А я по-прежнему, в пути
Иду, бреду как пилигрим
Не изменилось, ничего
Вот только, волос стал седым
Вот только голос, стал скрипеть
Как мачты, от давления рей...

Зеленi, зеленi очi

Зелені, смарагдові очі
Зачаровують душу мою
Не дають мені спати вночі
Й у день, не дають спокою
Лиш про тебе всі думки мої
Сподівання мої, й бажання...