Не знаю кому як і що приносить біль,
Хоч більшість з вас його й не відчуває.
Мені ж, як кидають на рану сіль,
Несправедливість душу крає.
І крає не тому що я обділений чи здібний,
А тому, що доводиться мовчати...

Я так хочу быть счаслив,
Но без тебя, как видишь, не могу.
Я виноват, прошу прощенья!
Ведь я сечас пред тобой в долгу.
Хотел бы обьяснить я всё,
Но нет не только сил, а и возможности...

Признаться в любви можно по-разному.
Вариантов много!
Можно сказать это страстно,
А можно намеком.
Многие говорят это сразу,
Не боясь ничего...