Згиньте, прокляті думки, покиньте мене на мить. Дозвольте увійти в унісон, закритися у своєму казковому світі. Просто побути на самоті, без зайвих облич. Щось непокоїть? Запитаю сама у себе, а у відповідь – бездонна тиша.
Минуле завжди є і буде. Не почнеш нічого з нового аркуша, його видають тільки один під розписку. Залишаться мільйони недосказаних слів. Помилки навчатимуть робити правильний вибір. За колишнім сумуємо, пускаємо гіркі сльози та дивний сміх. Гучність зашкалює всі децибели. За душу будуть триматися люди, які витримали всі понівечення, переживши фобію – зрада. Вигадливість не покине до кінця. Пам`ятатиму кожен день із тобою, рахуватиму секунди разом. Збережу всю відвертість погляду і закину куди подалі секрети. Фразами проникав у серце, відкривав замки до нього. Вчинками підтверджував кохання, але це були здебільшого красномовні слова, але це ж вчинки повірте за досвідом. Візьми мене з собою думками політати. На білосніжних крилах взлетіти до небес. Вибачай за нетактовність, але просто пробач. Проникни поглядом у глибінь зелених очей. Поглянь на мене інакше, по-дорослому. Мій настрій легко зрозуміти, його підскаже тобі палітра кольорів одягу. Відгадай мене, наче найпростішу загадку. І будемо літати у висі блакиті. Незгоди всі переживемо, вистоїмо на ногах. Зустрінемо разом світанок, полинемо у прохолоду років. Ти візьмеш мене на руки, і я буду ніяковіти від зайвої ваги. Подаруй білосніжні ромашки, зірвані з клумби, тоді я буду до нестями закохана. Платитимеш за проїзд сіро-буденними гривнями. Будемо разом рахувати зірки, обіцяю, що буду тікати з рідного дому у твої обійми. Сусіди терпітимуть гучну музику ( у нас однаковий смак). Просто довірся мені повністю на ціле бурхливе життя, я буду змінюватись із тобою. Виявився ти просто маскою, черговою підставою фальші. У полон забрала привабливість і закрились очі на світ. Знову своїми слова закреслив усе хороше назавжди, закрилися залізні дверцята до серця. Не потрібно дорогих квітів, каблучок – ні! Просто зрозумій, що слова для мене-теж вчинки.
Минуле завжди є і буде. Не почнеш нічого з нового аркуша, його видають тільки один під розписку. Залишаться мільйони недосказаних слів. Помилки навчатимуть робити правильний вибір. За колишнім сумуємо, пускаємо гіркі сльози та дивний сміх. Гучність зашкалює всі децибели. За душу будуть триматися люди, які витримали всі понівечення, переживши фобію – зрада. Вигадливість не покине до кінця. Пам`ятатиму кожен день із тобою, рахуватиму секунди разом. Збережу всю відвертість погляду і закину куди подалі секрети. Фразами проникав у серце, відкривав замки до нього. Вчинками підтверджував кохання, але це були здебільшого красномовні слова, але це ж вчинки повірте за досвідом. Візьми мене з собою думками політати. На білосніжних крилах взлетіти до небес. Вибачай за нетактовність, але просто пробач. Проникни поглядом у глибінь зелених очей. Поглянь на мене інакше, по-дорослому. Мій настрій легко зрозуміти, його підскаже тобі палітра кольорів одягу. Відгадай мене, наче найпростішу загадку. І будемо літати у висі блакиті. Незгоди всі переживемо, вистоїмо на ногах. Зустрінемо разом світанок, полинемо у прохолоду років. Ти візьмеш мене на руки, і я буду ніяковіти від зайвої ваги. Подаруй білосніжні ромашки, зірвані з клумби, тоді я буду до нестями закохана. Платитимеш за проїзд сіро-буденними гривнями. Будемо разом рахувати зірки, обіцяю, що буду тікати з рідного дому у твої обійми. Сусіди терпітимуть гучну музику ( у нас однаковий смак). Просто довірся мені повністю на ціле бурхливе життя, я буду змінюватись із тобою. Виявився ти просто маскою, черговою підставою фальші. У полон забрала привабливість і закрились очі на світ. Знову своїми слова закреслив усе хороше назавжди, закрилися залізні дверцята до серця. Не потрібно дорогих квітів, каблучок – ні! Просто зрозумій, що слова для мене-теж вчинки.
Обсуждения Слова теж вчинки